ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
Київ
справа №803/971/13-а
провадження №К/9901/5020/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису та постанови, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" на постанову Волинського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Костюкевича С.Ф., Ковальчука В.Д., Ксензюка А.Я., від 5 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Большакової О.О., Глушка І.В., Макарика В.Я., від 2 червня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад" (далі - ТОВ "ВКП "Каскад", позивач) звернулось з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області (далі - Інспекція ДАБК у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 квітня 2013 року № 16 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 8 квітня 2013 року № 22.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, позов задоволено.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2015 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 червня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
4. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року здійснено заміну відповідача правонаступником Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
5. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що об`єкт будівництва в експлуатацію в установленому законом порядку не введений, документів про введення об`єкта в експлуатацію ні при проведенні перевірки, ні при розгляді справи судом, позивачем не надано, у зв`язку з чим експлуатація цього об`єкта позивачем є неправомірною. Правопорушення у вигляді експлуатації об`єкта без його введення в експлуатацію, є триваючим, пов`язане з безперервним невиконанням встановлених законом правил та регламентованих законодавством обов`язків, факт притягнення до відповідальності не звільняє позивача від виконання обов`язку щодо припинення порушення та введення об`єкта в експлуатацію, не свідчить про правомірність експлуатації позивачем цього об`єкта на момент перевірки та не є підставою для звільнення від відповідальності у разі встановлення факту такого порушення в подальшому. Доводи позивача щодо неможливості застосування до спірних відносин Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року №4220-VI не прийняті судом до уваги з огляду на те, що суспільна небезпека правопорушення, про яке йдеться у справі, насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ "ВКП "Каскад" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Інспекцією ДАБК у Волинській області на підставі звернення виконавчого комітету Ковельської міської ради № 3.16/105 від 6 березня 2013 року, наказу №1/06-02 від 1 квітня 2013 року "Про проведення позапланової перевірки" було проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
9. За результатами перевірки складено акт від 8 квітня 2013 року, яким встановлено порушення частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", а саме: у позивача відсутні документи, які надають право експлуатації приміщення з магазином і офісом, розташованого за адресою: м. Ковель, вул. Косачів, 8.
10. Враховуючи виявлені порушення відносно ТОВ "ВКП "Каскад" був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 8 квітня 2013 року та винесений припис № 22 від 8 квітня 2013 року, яким зобов`язано позивача оформити дозвільні документи на право експлуатації об`єкта до 20 травня 2013 року.
11. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акта перевірки та протоколу від 8 квітня 2013 року заступником начальника Інспекції ДАБК у Волинській області винесено постанову № 16 від 11 квітня 2013 року, якою ТОВ "ВКП "Каскад" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 51 615 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що положення частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, та посилається на постанову Верховного Суду України від 4 березня 2014 року у справі № 21-433а13 з причин неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Також скаржник посилається на те, що згідно технічного паспорту добудова приміщення площею 67,1 кв.м. у 1997 році була завершена, тому трирічний строк, в межах якого відповідач мав право накладати штраф сплинув. Скаржник вважає оскаржувані припис та постанова відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
13. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких послався на необґрунтованість викладених в ній доводів. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини першої і другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
15. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).
16. Згідно пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
17. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірки, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.