У Х В А Л А
29 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/485/19
Провадження № 11-1256заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши матеріали справи № 9901/485/19 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: ОСОБА_2, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2019 року,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2019 року та витребувано справу № 9901/485/19 з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
24 січня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли матеріали справи № 9901/485/19.
Відповідно до статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) виконано необхідні дії для підготовки справи до апеляційного розгляду. Потреби у проведенні додаткових підготовчих дій, як і перешкод для призначення справи до розгляду, не встановлено.
Апеляційна скарга містить клопотання скаржника про розгляд справи за його участю.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають участі сторін.
З огляду на доводи апеляційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Axen проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Varela Assalino проти Португалії"), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.