П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 698/967/15-ц
Провадження № 14-676цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року (у складі судді Баранова О. І.) та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Пономаренка В. В.)
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відшкодування моральної шкоди, завданої унаслідок професійного захворювання на виробництві, та зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ОСОБА_1, Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка Черкаської області, Катеринопільська центральна районна лікарня, про скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Черкаський облавтодор") про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання на виробництві.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що згідно з наказом від 25 листопада 1991 року № 35 її було зараховано на посаду шляхової робітниці 2 розряду Катеринопільської районної шляхової ремонтно-будівельної дільниці. Наказом начальника Катеринопільської філії ДП "Черкаській облавтодор" від 09 листопада 2011 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за станом здоров`я.
ОСОБА_1 указувала, що згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року у неї діагностовано професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5 праворуч у стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом. Унаслідок указаного захворювання згідно з висновком Черкаської обласної МСЕК № 2 від 19 травня 2015 року ОСОБА_1 установлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання та 20 % втрати працездатності за професійним захворюванням. Позивачка вважала, що професійне захворювання виникло в неї внаслідок системних та тривалих порушень законодавства про охорону праці, допущених посадовими особами роботодавця.
Унаслідок професійного захворювання життя ОСОБА_1 зазнало істотних змін, вона була звільнена з роботи у зв`язку з неможливістю за станом здоров`я виконувати трудові обов`язки, робота була єдиним джерелом існування, її систематично турбує біль у спині, вона змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку із чим їй завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у грошовій формі у розмірі 100 тис. грн.
У січні 2016 року ДП "Черкаський облавтодор" звернулось із зустрічним позовом до Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області, ОСОБА_1 про скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
На обґрунтування зустрічного позову ДП "Черкаський облавтодор" указувало, що 12 травня 2014 року його структурним підрозділом - Катеринопільською філією отримано повідомлення від 29 квітня 2014 року № 479 про професійне захворювання за формою П-3, видане клінікою професійних захворювань Державної установи "Інститут медицини праці НАМН України". Згідно з указаним повідомленням у колишнього працівника ОСОБА_1 було вперше встановлено професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5 праворуч у стадії неповної ремісії із помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом. При цьому визначено, що негативними факторами виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання, були вимушена робоча поза, вимушені нахили та несприятливий мікроклімат.
30 травня 2014 року головою комісії Суховою О. Б. було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який того ж дня було затверджено головним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів Черкаської області ОСОБА_2 та направлено для підписання членам комісії.
Члени комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписали акт з окремою думкою з огляду на порушення вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок № 1232). Зазначили, що під час роботи комісії були допущені порушення, зокрема: не було програми розслідування, розподілу функцій між членами комісії, не проведено розслідування обставин і причин виникнення профзахворювання, не проведено засідань у роботі комісії. Крім того, в акті містяться посилання на відомості щодо важкості та напруженості праці, які не відповідають дійсності, оскільки обов`язкові дослідження для їх установлення та збору фактично не проводилися. Член комісії ОСОБА_5 відмовився від підпису, вважаючи акт незаконним.
Крім указаних порушень у роботі комісії, відповідач, посилаючись на санітарно-гігієнічну характеристику умов праці від 23 вересня 2011 року, вказав, що ОСОБА_1 під час виконання обов`язків дорожнього робітника мала фактичне робоче навантаження, яке є значно меншим, ніж указано в акті розслідування, оскільки вона мала зменшений норматив робочого часу.
ДП "Черкаський облавтодор" посилалося також на висновок Центральної лікарсько-експертної комісії від 19 жовтня 2011 року № 35/1291, згідно з яким у ОСОБА_1 з урахуванням санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 23 вересня 2011 року було виявлено захворювання, яке не пов`язане з умовами праці - хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом.
На підставі викладеного ДП "Черкаський облавтодор" стверджувало, що у ОСОБА_1 відсутнє професійне захворювання, та просило скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року, відмовивши у задоволенні вимог останньої щодо відшкодування моральної шкоди як безпідставних.
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 13 вересня 2016 року залучено до участі у справі як відповідача Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Черкаській області (далі - Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області) - правонаступника реорганізованого Тальнівського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Черкаській області.
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ДП "Черкаський облавтодор" до ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ДП "Черкаський облавтодор" до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області задоволено. Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П 4, складений 30 травня 2014 року щодо ОСОБА_1, скасовано. Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на користь ДП "Черкаський облавтодор" судові витрати у розмірі 1 тис. 378 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції вважав його безпідставним, оскільки, звертаючись із первісним позовом, позивачка посилалась на акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 30 травня 2014 року, який складений з істотними порушенням Порядку № 1232.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП "Черкаський облавтодор" до ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не може бути належним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки вона не брала участі в розслідуванні причин виникнення хронічного професійного захворювання, а отже, не може вважатися такою, що порушила права, свободи чи інтереси позивача за зустрічним позовом.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, суд першої інстанції виходив того, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затверджений 30 травня 2014 року, складений з істотними порушеннями вимог Порядку № 1232.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21 червня 2017 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про розгляд зустрічного позову в порядку цивільного судочинства. Позивачка вказувала, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання затверджений головним державним санітарним лікарем Тальнівського та Катеринопільського районів Черкаської області, тому спір щодо скасування цього акта виник у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень управлінських функцій, а отже, спір за зустрічним позовом є публічно-правовим та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, ОСОБА_1 зазначала, що медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у неї професійного захворювання від 28 квітня 2014 року № 17/696, який підлягає оскарженню на підставі пункту 68 Постанови № 1232, позивачем за зустрічним позовом ДП "Черкаський облавтодор" не оскаржувався та не заперечувався.
ОСОБА_1 указувала, що висновки суду про наявність численних порушень під час складання акту за формою П-4 від 30 травня 2014 року не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними доказами.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ"Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи про порушення судом правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2019 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.