ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 200/14507/18-а
Провадження № 11-1020апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 200/14507/18-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради Донецької області Коновки Евеліни Сергіївни про скасування рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (суддя Олішевська В. В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (у складі колегії суддів Геращенка І. В., Сіваченка І. В., Шишова О. О.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради Донецької області Коновки Е. С. (далі - державний реєстратор), у якому просив:
- визнати недійсним та скасувати рішення відповідача про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12 червня 2018 року № 41559482;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідача скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення заяви позивача про реєстрацію права власності на зазначену квартиру.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний реєстратор незаконно відмовив ОСОБА_1 в державній реєстрації прав та їх обтяжень на предмет іпотеки, оскільки зміна власника предмета іпотеки не є підставою для відмови в реєстрації права власності.
3. Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 22 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз`яснено учасникам судового розгляду, що цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
4. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
6.Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 жовтня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
8. Станом на 22 січня 2020 року відзив на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.
Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
9. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що цей спір не є публічно-правовим та має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
10. Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано тим, що предметом спору у цій справі є скасування рішень державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності на квартиру. Відповідно цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а натомість існує спір про право, що унеможливлює розгляд справи в порядку адміністративного судочинства, тобто спірні правовідносини стосуються набуття ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна.
11. Водночас суд першої інстанції зауважив, що з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області із заявою до державного реєстратора про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації прав та їх обтяжень від 12 червня 2018 року № 41559482; зобов`язання державного реєстратора повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язання державного реєстратора прийняти рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію за ним права власності на зазначену квартиру.
12. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 грудня 2018 року у справі № 263/8934/18 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора про відмову в реєстрації права, його скасування, зобов`язання повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки та прийняти рішення про державну реєстрацію цього рішення закрито.
13. Постановою Донецького апеляційного суду від 18 січня 2019 року скасовано ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 07 грудня 2018 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково віднесли цю справу до категорії приватноправових.
15. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він звернувся до відповідача як до органу державної влади із заявою про реєстрацію права власності на квартиру. Посилаючись на правову позицію Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постановах від 25 липня 2018 року у справі № 128/3652/16-ц та від 14 березня 2018 року у справі № 619/2019/17 відповідно, вважає, що цю справу належить розглядати адміністративним судам за правилами КАС України.
Оцінка Великої Палати Верховного Суду
16. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі й у відзиві на неї доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
17. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
18. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
20. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
21. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
22. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
23. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
24. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.