| Постанова Іменем України 04 лютого 2020 року м. Київ Провадження № 51-5955 ск 19 |
Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду Остапук В. І., розглянувши касаційну скаргу захисника Косинського Валентина Ігоровича, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 387 КПК України 1960 року, зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу, відповідно до яких в скарзі, крім іншого, зазначаються вказівки на те, у чому саме полягає незаконність судових рішень та доводи на обґрунтування такої позиції.
Скаржник має вказати на конкретні істотні порушення кримінально-процесуального закону, що є підставами для зміни чи скасування судових рішень, які, на його думку, допущенні судами першої та апеляційної інстанцій при постановлені цих рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Відповідно до норм ст. 398 КПК України 1960 року, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону, які, відповідно до ст. 370 КПК України 1960 року, перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову. Вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо наявні підстави, передбачені пунктами 1-13 цієї статті.
Однак, скарга захисника не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вказаним вимогам кримінально-процесуального закону, з огляду на наступне.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, проте на обґрунтування своїх вимог взагалі не зазначає, які конкретно порушення допустив суд апеляційної інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1, з огляду на положення ст. 370 КПК України 1960 року. При цьому, захисник наводить доводи, які стосуються однобічності та неповноти судового слідства, що, відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, не є підставою для перевірки оскаржуваного судового рішення судом касаційної інстанції. Однак, відповідно до вимог статей 367-369 КПК України 1960 року, вказані обставини є предметом перевірки виключно суду апеляційної інстанції.