Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 357/3685/16-ц
провадження № 61-45664св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Ігантенка В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Ірклієнка Юрія Петровича, подану представником Холодовою Ліліаною Анатолівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2018 року у складі головуючого-судді Кошель Л. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 07 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Коцюрби О. П., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до кредитного договору № 01-07-И/40 від 01 березня 2007 року відповідач отримав кредит для придбання квартири в розмірі 42 800 доларів США зі сплатою 11,6 % річних строком до 26 лютого 2027 року. У забезпечення вказаного договору між сторонами 01 березня 2007 року був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48, 7 кв. м.
Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного й повного його погашення, виникла заборгованість загальний розмір якої станом на 26 січня 2016 року складає 53 236,55 доларів США та 765 367,31 грн.
З урахуванням викладеного, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", уточнивши позовні вимоги, просило в рахунок часткового погашення наявної заборгованості за кредитним договором звернути звернення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням початкової ціни предмету іпотеки в порядку частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" на рівні 240 278 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що направивши позичальнику досудову вимогу про дострокове повернення кредиту банк змінив строк виконання основного зобов`язання відповідно до вимог статті 1050 ЦК України. Звернувшись 15 березня 2016 року з позовом до суду ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" пропустило строк позовної давності, перебіг якої розпочався 26 лютого 2013 року, що за наявності заяви відповідача про застосування наслідків пропуску такого строку, відповідно до положень частини четвертої статті 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 07 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні обґрунтованого позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2018 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Ірклієнка Ю. П. через представника Холодову Л. А., подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди без належного встановлення обставин, які мають значення для справи дійшли помилкового висновку про пропуск банком строку позовної давності. При цьому не встановили коли саме відповідач отримав вимогу банку про дострокове повернення всієї суми кредиту, а також не врахували, що останній здійснив останні платежі на погашення кредитної заборгованості 22 листопада 2013 року та 25 листопада 2015 року, що свідчить про переривання строку позовної давності. Судами не надано належної оцінки розрахунку заборгованості, який формується повноважним працівником банку - бухгалтером "вручну" на основі первинних документів банку, а саме виписок, договорів та додаткових угод, унаслідок чого допустили при розгляді даного спору необ`єктивність та неупередженість.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому 19 листопада 2018 року відзиві ОСОБА_1 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги є необґрунтованими та висновків судів не спростовують.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 01 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 01-07-И/40, згідно з яким відповідач отримав кредит для придбання двохкімнатної квартири в розмірі 42 800 доларів США, зі сплатою 11,6 % річних, з кінцевим терміном повернення до 26 лютого 2027 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, того ж дня між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,7 кв. м.
28 січня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 01-07-И/40 від 01 березня 2007 року, за умовами якої в період з 28 січня 2013 року по 26 лютого 2027 року позичальник зобов`язався в термін з "01" по "10" число включно здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором ануїтетними платежами в розмірі 498,91 доларів США та додатково до щомісячного ануїтетного платежу до 27 січня 2018 року по 113,41 доларів США у рахунок погашення нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, своєчасно н здійснював погашення кредиту, унаслідок чого станом на 26 січня 2016 року виникла заборгованість в загальному розмірі 53 236,55 доларів США та 765 367,31 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 40 109,24 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 13 127, 32 доларів США, заборгованість за щомісячною комісією - 821,32 грн та пеня в сумі 764 545,97 грн.
11 лютого 2013 року банк надіслав боржнику вимогу № 9-244-200/457 про дострокове повернення кредитних коштів у строк до 25 лютого 2013 року, у тому числі за тілом кредиту, відсотками та комісійною винагородою, зазначивши, що з дати надсилання зазначеної вимоги графік зниження розміру заборгованості втратив свою силу.
Таким чином, строк виконання зобов`язання за кредитним договором вважається таким, що настав 26 лютого 2013 року.
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з даним позовом 24 березня 2016 року.
27 березня 2018 року представником відповідача подано до суду першої інстанції заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.