Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 569/613/19
провадження № 61-18981св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання припиненим іпотечного договору,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2019 року у складі судді Галінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати припиненим іпотечний договір від 16 листопада 2007 року №1707/1107/71-062-Z-1, укладений між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС-Комерцбанк"; зняти заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 накладену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М. Ю. у зв`язку з укладенням іпотечного договору від 16 листопада 2007 року № 1701/1107/71-062-Z-1 з реєстровим номером 494 та вилучити вказаний запис з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 16 листопада 2007 року між нею та АКБ "ТАС-Комерцбанк" укладено кредитний договір № 1701/1107/71-062, на забезпечення виконання зобов`язань за яким між нею та АКБ "ТАС-Комерцбанк" укладено іпотечний договір № 1701/1107/71-062-Z-1, за умовами якого вона передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та АТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким у порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ "Сведбанк" передав (відступив) АТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі за указаними договорами.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору банк звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2013 року, ухваленим у справі № 569/7533/13-ц, позов АТ "Дельта Банк" задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, як поручителя, та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 405 224 грн, з яких 395 737,67 грн - заборгованість за кредитом та 9 486,33 грн - заборгованість за відсотками, та 3 441 грн судових витрат.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 21 травня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області № 569/7533/13-ц, виданого 27 листопада 2013 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором у розмірі 405 224 грн та судового збору у сумі 3441 грн закінчено у зв`язку зі сплатою боргу у повному обсязі.
Оскільки вона повністю виконала рішення суду і сплатила весь борг за кредитом, а банк не знімає заборону на відчуження предмета іпотеки, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 09 липня 2019 року позов задовольнив. Визнав припиненим іпотечний договір від 16 листопада 2007 року № 1707/1107/71-062-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М. Ю. за реєстровим № 494, укладений між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС-Комерцбанк". Зняв заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1, накладену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М. Ю. у зв`язку з укладенням іпотечного договору від 16 листопада 2007 року № 1701/1107/71-062-Z-1 за реєстровим № 494 та вилучив вказаний запис з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що основне зобов`язання на забезпечення якого укладено іпотечний договір позивач виконала, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рівненський апеляційний суд постановою від 03 жовтня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2019 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, дійшов правильного висновку про те, що з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду про дострокове повернення кредиту, ці зобов`язання вважаються припиненими. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди банку із ухваленим у справі судовим рішенням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 21 жовтня 2019 року до Верховного Суду, АТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 липня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, ухвалені з порушенням основних засад судочинства, а також такими, що підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права України.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2013 року, ухваленим у справі №569/7533/13-ц, позов АТ "Дельта Банк" задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, рішення набрало законної сили 17 грудня 2013 року, яке виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 21 травня 2018 року.
АТ "Дельта Банк" не зобов`язане позиватися до суду про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, що передбачені статтею 625 ЦК України, оскільки такі нарахування входять до складу основного зобов`язання та мають
компенсаційний характер.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, його борг складатиме: решту суми позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Системний аналіз зазначених норм ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення поточної заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином чи виконано із простроченням, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов`язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Рішення Рівненського міського суду від 16 вересня 2013 року виконане лише через 3 роки і 6 місяців, тобто протягом всього цього часу відповідач правомірно нараховував три відсотки річних та інфляційні втрати за користування належними останньому коштами, а тому позивач помилково вважає, що основне зобов`язання за кредитним договором виконане в повному обсязі та є припиненим і, як наслідок, припинились зобов`язання, які виникають з договору іпотеки як похідного зобов`язання.
Ураховуючи наведене, є підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, оскільки у постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року (справа № 161/18958/15-ц) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 березня 2018 року (справа № 305/1293/16-ц) до аналогічних правовідносин застосований правовий висновок про те, що наявність судового рішення про стягнення поточної заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином чи виконано із простроченням, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не припиняє зобов`язання в цілому і не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
11 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований обґрунтованістю та законністю судових рішень ухвалених у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне
провадження у справі, витребувано її матеріали з Рівненського міського суду
Рівненської області.
11 листопада 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
16 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступником якого стало ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1701/1107/71-062, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 50 000 дол. США з розрахунку 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 16 листопада 2007 року по 10 липня 2031 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаними кредитним договором 16 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та АКБ "ТАС-Комерцбанк" укладено іпотечний договір № 1701/1107/71-062-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М. Ю., зареєстрований у реєстрі за № 494, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .