ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №817/4186/13-а
адміністративне провадження №К/9901/27027/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 (суддя Шарапа В.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 (судді: Бучик А.Ю. (головуючий), Одемчук С.В., Шевчук С.М.) у справі №817/4186/13-а за позовом Сарненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарним`ясопром" про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Сарненська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою "Сарним`ясопром" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення податкового боргу у розмірі 499 666,04 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо сплати податкового боргу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014, позов задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2016, залишеною без змін ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства до Державного бюджету України податковий боргу з податку на додану вартість у сумі 297 681,04 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у сумі 201985,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003162340/0, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що контролюючим органом порушено строк застосування фінансових санкцій встановлений частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України.
Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано висновком про те, що за відповідачем рахується податковий борг, який в добровільному порядку Товариством не сплачений, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 297 681,04 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог контролюючого органу.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до статі 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарним`ясопром" зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків (а.с. 6-9).
За відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 499 666,04 грн, в тому числі:
-з податку на додану вартість у розмірі 297681,04 грн, яка виникла на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2013 року, яким виправлено помилки у податковій декларації за серпень 2012 року та податкового повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003152340/0;
-зі сплати фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у розмірі 201985,00 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003162340/0.
Податкове повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003162340/0, яким до позивача фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, прийнято на підставі акту перевірки від 29.11.2006 №49/23/32256351, за висновками якого позивачем допущено порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, яке полягало у відсутності підтвердження закупівлі ВРХ у населення за готівку та мало місце протягом березня 2004 року - листопада 2005 року.
Фінансові санкції у сумі 201985,00 грн застосовані до відповідача на підставі пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95.
Також судами було встановлено, що Товариство оскаржувало податкові повідомлення-рішення від 13.12.2006 №0003152340/0, №0003162340/0 до Господарського суду Рівненської області та Рівненського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.02.2013 року в справі №10/30, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року, позовну заяву було залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 КАС України у зв`язку із повторним неприбуттям позивача у судове засідання.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 року в справі №817/384/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України у зв`язку із пропуском строків звернення до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неправомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на неврахування судами всіх обставин справи, зокрема, що рішення про застосування штрафних санкцій прийняте із дотриманням строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, а сума спору є податковим боргом, оскільки є узгодженим грошовим зобов`язанням, що підтверджується матеріалами справи.
9. Товариством відзив (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Кодекс адміністративного судочинства (у редакції на час виникнення права у контролюючого органу на звернення до суду про стягнення коштів):
11.1. Частини перша та друга статті 99.
Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
11.2. Частина перша 138.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
12. Господарський кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Частина перша статті 238.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
12.1. Частина перша статті 250.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
13.1. Абзац п`ятий статті 1.
Установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під віт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
13.2. Стаття 2.