ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №826/7293/16
адміністративне провадження №К/9901/28006/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 серпня 2016 року (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (судді: Василенко Я.М. (головуючий), Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 826/7293/16 за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Приватного акціонерного товариства "АТЕК" про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач, контролюючий орган, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "АТЕК" (далі - відповідач, ПрАТ "АТЕК") про стягнення заборгованості в сумі 17 827 905,57 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач має заборгованість на загальну 17 827 905,57 грн, яку на день звернення до суду відповідачем не сплачено та яка існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Контролюючий орган зазначає, що заходи по погашенню податкового боргу щодо відповідача вичерпано та не призвели до погашення боргу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнено з Приватного акціонерного товариства "АТЕК" податковий борг шляхом стягнення з усіх розрахункових рахунків: з податку на додану вартість у розмірі 976 065 грн (дев`ятсот сімдесят шість тисяч шістдесят п`ять ) грн 19 коп на бюджетний рахунок № НОМЕР_1 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач - УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074; з земельного податку в сумі у розмірі 13 405 328,24 грн (тринадцять мільйонів чотириста п`ять тисяч триста двадцять вісім) грн 24 коп на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010500, одержувач: УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074; з податку на нерухоме майно в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 06 коп на розрахунковий рахунок 31411513700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010400, одержувач УДКС у Святошинському районі м. Києва. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що сума податкового боргу по податку на додану вартість на суму 976 065,19 грн, по земельному податку на суму 13 405 328,24 грн, по податку на нерухоме майно на суму 908,06 грн в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, то податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгоджених податкових зобов`язань, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню, в іншій частині заборгованість відповідача є неузгодженою, а тому стягненню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в частині незадоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 № 0002101520, № 0002111520 та податкових декларацій: за 4 місяць 2015 року на суму 13 845,00 грн, за 3 місяць 2015 року на суму 49 209,00 грн, за 2 місяць 2015 року на суму 61 010,00 грн, за 11 місяць 2014 року на суму 8 778,00 грн, за 10 місяць 2014 року на суму 9 865,00 грн, за 9 місяць 2014 року на суму 8 101,00 грн, за 6 місяць 2014 року на суму 19 363,00 грн, за 5 місяць 2014 року на суму 36 857,00 грн, за 4 місяць 2014 року на суму 31 067,00 грн, за 2 місяць 2014 року на суму 7 531,00 грн, за 1 місяць 2014 року на суму 2 282,00 грн, за 12 місяць 2013 року на суму 117 579,00 грн, за 11 місяць 2013 року на суму 3 815,00 грн, за 10 місяць 2013 року на суму 4 740,00 грн, за 8 місяць 2013 року на суму 71 424,00 грн, за 7 місяць 2013 року на суму 90 102,00 грн, за 5 місяць 2013 року на суму 5 898,00 грн, за 4 місяць 2013 року на суму 807,00 грн, за 12 місяць 2012 року на суму 130 932,00 грн, за 11 місяць 2012 року на суму 774,00 грн, за 10 місяць 2012 року на суму 1 467,00 грн, за 9 місяць 2012 року на суму 42 455,00 грн. Заборгованість відповідача з земельного податку виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2016 № 0003931103, № 0003941103 та податкової декларації за 2016 рік в сумі 6 330 937,62 грн, податкової декларації за 2015 рік на суму 3 537 195,31 грн, податкової декларації за 2014 рік на суму 3 537 195,31 грн, податкової декларації за 2013 рік на суму 3 537 195,31 грн, податкової декларації за 2012 рік на суму 3 537 195,31 грн. Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість по податку на нерухоме майно в сумі 908,06 грн, яка виникла на підставі податкової декларації на нерухоме майно.
Щодо заборгованості ПрАТ "АТЕК", яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2016 № 0003931103, № 0003941103, суди попередніх інстанцій зазначили, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду). Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.02.2016 № 0003931103, № 0003941103 на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, а відтак податкове зобов`язання визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженим, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача зобов`язання в сумі 2 097 177,82 грн.
Щодо заборгованості яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 № 0002101520, № 0002111520 суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що оскільки станом на час вирішення справи закінчився строк на оскарження таких податкових повідомлень-рішень, доказів оскарження та/або скасування таких податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано, то сума визначена такими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено вимогу від 22.12.2008 на суму 274 141,57 грн, яка отримана відповідачем 29.12.2008, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення адресату. Вказана вимога не оскаржувалась у встановленому законом порядку. Сума, зазначена в податковій вимозі відповідачем не погашена.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень статті 102 Податкового кодексу України щодо визначення та застосування встановлених вказаною нормою строків давності та їх застосування, а також того, що відповідач відповідний період перебував у процесі банкрутства, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.18 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків.
10.2. Пункти 54.1, 54.5 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.