ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №826/26226/15
касаційне провадження №К/9901/43561/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі №826/26226/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Уповноважена особа Фонду або відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк".
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є вкладником ПАТ "Радикал Банк" в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон №4452-VI), а тому набув право бути включеним до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО, з подальшою виплатою коштів в межах гарантованої суми відшкодування. Вважає, що віднесення договору банківського рахунку та транзакцій за ним до нікчемних на підставі частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2017 адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. Суд першої інстанції зазначив, що право перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу. У спірному випадку Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, підстав для визнання правочину нікчемним. Суд першої інстанції також встановив, що кошти були внесені на рахунок позивача через касу банку до запровадження тимчасової адміністрації, що узгоджується з вимогами Закону №4452-VI.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна транзакція була спрямована виключно на документальне оформлення підстав отримання гарантованих виплат від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позивачем на надано жодних доказів порушення з боку відповідача положень Закону №4452-VI та не надано належного документального підтвердження внесення вкладу до ПАТ "Радикал Банк", який підлягає відшкодуванню у відповідності до вимог вищенаведеного Закону.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилаючись на положення Закону №4452-VI та ЦК України позивач наполягає на тому, що він є вкладником банку, а кошти на рахунку - вкладом, на який поширюються гарантії Фонду. Позивач акцентує увагу, що його вклад не підпадає під жодну обставину, наявність яких виключає відшкодування коштів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 17.07.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Радикал Банк" (банк) було укладено договір банківського рахунку №18351/П-980 від 09.07.2015, згідно із умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Цього ж дня, відповідно до квитанції №13880 від 09.07.2015 на поточний рахунок позивача через касу банку внесені грошові кошти у розмірі 195 000 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України №452/БТ від 09.07.2015 "Про віднесення ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №130 від 09.07.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Радикал Банк", згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Радикал Банк".
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Радикал Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону №4452-VI, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №184 від 08.10.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" до 09.11.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвої Анни Миколаївни до 09.11.2015 включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 769 від 09.11.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №203 від 09.11.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал Банк", визначені статтями 37, 38 47-51 Закону № 4452-VI, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвій Анні Миколаївні на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.
Позивач 19.11.2015 звернувся до відповідача із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом.
19.11.2015 Уповноваженою особою Фонду направлено повідомлення ОСОБА_1 №3747, у якому зазначено, що транзакція з перерахування на користь позивача коштів з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку власними коштами" на суму 195 000 грн, дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 16:42, - є нікчемним правочином.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.
Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" на поточному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до договору банківського рахунку №18351/П-980 від 09.07.2015, знаходились кошти у сумі 195 000 грн.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.