ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №296/9458/16-а
касаційне провадження №К/9901/22118/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 18.01.2017 (головуючий суддя: Сингаївський О.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 (головуючий суддя: Моніч Б.С., судді: Котік Т.С., Охрімчук І.Г.) у справі №296/9458/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України в Житомирській області, треті особи: Національна поліція України, Головне управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України або відповідач-1), Управління МВС України в Житомирській області (далі - відповідач-2), треті особи: Національна поліція України (далі - НП України), Головне управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправними дії МВС України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги;
зобов`язати МВС України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 (далі - Постанова №850);
зобов`язати МВС України прийняти рішення (затвердити висновок) про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 та надіслати вказане рішення разом із відповідними документами Голові ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області для видання наказу про виплату такої допомоги;
зобов`язати УМВС України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог Порядку № 850.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що інвалідність настала в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ, що підтверджено висновком МСЕК, а тому останній набув право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у порядку та на умовах, визначених Порядком №850. Позивач наполягає, що компетентним органом з вирішення цього питання є саме МВС України.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії МВС України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;
зобов`язано МВС України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №850, з прийняттям відповідного рішення та урахуванням обставин, викладених судом у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії МВС України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги з тих підстав, що призначення такої має здійснюватися за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Та обставина, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку № 850.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, МВС України подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що останнім місцем служби позивача було ГУНП в Житомирській області, а тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися цим органом. Крім того, не враховано, що порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського регулюється спеціальним законодавством, а саме: Законом України від 02.07.2015 №580-VIII "Про національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок №4).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 13.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із інформацією, зазначеною у трудовій книжці серії НОМЕР_1, 29.04.2016 ОСОБА_1 був звільнений з Національної поліції України на підставі наказу №77о/с від 27.04.2016.
Після звільнення зі служби, 04.05.2016 ОСОБА_1 була встановлена інвалідність ІІІ групи, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, із втратою 40% відсотків працездатності, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці МСЕК м. Житомир від 04.05.2016 №015267, свідоцтві про хворобу №40/34, виписці з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №514369 від 04.05.2016.
08.09.2016 Управлінням МВС України в Житомирській області складено висновок, згідно якого ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 206 700 грн, у зв`язку із інвалідністю. Цей висновок направлений на затвердження до МВС України.
Листом №15/2-3774 від 27.10.2016 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Житомирській області матеріали про призначення одноразової грошової допомоги підполковнику поліції ОСОБА_1 та вказав, що призначення допомоги повинно проводитися за останнім місцем служби поліцейського.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До набрання чинності Законом №580-VIII, тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII), Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону №565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IІI групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.