1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 лютого 2020 року

Київ

справа №826/326/15

касаційне провадження №К/9901/45087/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 (головуючий суддя: Шелест С.Б., судді: Пилипенко О.Є., Чаку Є.В.) у справі №826/326/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича (далі - відповідач-1 або Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО або відповідач-2), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати протиправною бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою в розмірі 197 500 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою №349684 від 18.06.2014;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою в розмірі 197 500 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою №349684 від 18.06.2014 в порядку визначеному діючим законодавством;

визнати протиправною бездіяльність ФГВФО щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Єврогазбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою в розмірі 197 500 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою №349684 від 18.06.2014;

зобов`язати ФГВФО включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Єврогазбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою в розмірі 197 500 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою №349684 від 18.06.2014;

зобов`язати ФГВФО затвердити Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою в розмірі 197 500 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою №349684 від 18.06.2014р;

зобов`язати ФГВФО вчинити дії щодо виплати позивачу грошових коштів у розмірі, визначеному частиною першою статті 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №4452-VI), що розміщені за договором банківського вкладу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є вкладником ПАТ "Єврогазбанк" в розумінні положень Закону №4452-VI, а тому набув право бути включеним до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок ФГВФО, з подальшою виплатою коштів в межах гарантованої суми відшкодування. Вважає, що віднесення договору банківського вкладу до нікчемного на підставі частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договір банківського вкладу є нікчемним в силу положень статті 38 Закону №4452-VI.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.07.2015 та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:

визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною сумою в розмірі 197 500 грн на підставі договору банківського вкладу з фізичною особою №349684 від 18.06.2014;

зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Єврогазбанк" за договором банківського вкладу з фізичною особою від 18.06.2014 №349684 за рахунок Фонду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником у розумінні статті 2 Закону №4452-VI і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. Суд апеляційної інстанції зазначив, що право перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу. У спірному випадку Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, підстав для визнання правочину нікчемним. Також суд апеляційної інстанції встановив, що наказ №178/1, яким було визнано нікчемним, зокрема, договір, укладений між банком та позивачем, з підстав, передбачених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI був предметом судового оскарження у справі №826/7629/15, за результатами розгляду якого постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2015, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано вказаний наказ у частині щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу №349684 від 18.06.2014, укладеного між Банком та позивачем. Суд апеляційної інстанції також встановив, що кошти були внесені на рахунок позивача через касу банку до запровадження тимчасової адміністрації, що узгоджується з вимогами Закону №4452-VI. В спростування доводів Уповноваженої особи Фонду про укладення правочину в період дії постанови НБУ від 17.06.2014 №366/БТ "Про застосування до ПАТ "Єврогазбанк" заходів впливу та призначення куратора" (далі - постанова НБУ №366/БТ) суд вказав на те, що такі обмеження адресовані посадовим особам Банку, а не владникам, відтак невиконання посадовими особами Банку вказаного рішення, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) відповідно до Закону №4452-VI. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність застосування до позивача наслідків нікчемності правочину.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з передчасності вимог, заявлених позивачем до ФГВФО.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідач-1 дів у межах та у спосіб, визначених Законом №4452-VI повноважень. Скаржник пояснив, що підставою для віднесення договору банківського вкладу позивача до категорії нікчемних є те, що на момент його укладення та перерахування коштів банк не міг виконати взятих на себе зобов`язань щодо повернення коштів вкладнику, в тому числі щодо виплати відсотків за ним, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей. Додатково скаржник відзначив, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу інших клієнтів з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів. Крім того, скаржник наголосив, що договір банківського вкладу та операції із внесення/перерахування коштів були здійснені з порушенням встановлених постановою НБУ №366/БТ обмежень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 14.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Єврогазбанк" був укладений договір банківського вкладу з фізичною особою від 18.06.2014 №349684, згідно умов якого банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_1 та приймає від вкладника грошові кошти в національній валюті на строк 30 днів (тобто до 18.07.2014), які вкладник вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом з відкритих власних та/або депозитних рахунків, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 197 500 грн.

На виконання умов цього Договору, відповідно до квитанції №81696 від 18.06.2014 кошти в сумі 197 500 грн надійшли на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 №424 "Про віднесення ПАТ "Європейський газовий банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Єврогазбанк" Ковальова Віктора Михайловича. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку, запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 111 від 13.10.2014 про продовження строку тимчасової адміністрації у банку до 17.11.2014 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у банку Ковальова Віктора Михайловича до 17.11.2014 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 №725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 №121 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Єврогазбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2014 №149 у зв`язку з виробничою необхідністю з 19.12.2014 відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" Ковальова Віктора Михайловича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18.12.2014 №150 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку з 19.12.2014 призначено Оберемка Романа Анатолійовича.

На підставі частини третьої статті 49 Закону №4452-VI 26.02.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів банку (протокол №050/15) (інформація з сайту http://www.fg.gov.ua/payments/evrogazbank-81.html).

22.12.2014 Уповноваженою особою Фонду ПАТ "Єврогазбанк" Оберемком Р.А. було видано наказ № 178/1, яким було визнано нікчемними всі правочини (транзакції та операції, договори) в т.ч. й договір, укладений між банком та позивачем.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом №4452-VI.

Пунктами 3 та 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.


................
Перейти до повного тексту