ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №818/1019/17
адміністративне провадження №К/9901/44916/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Желєзного І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 (головуючий суддя: Бондар С.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (головуючий суддя: Калиновський В.А., судді: Калитка О.М., Бондар В.О.) у справі №818/1019/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
14.07.2017 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа: ПАТ "Банк Михайлівський", в якому просила:
зобов`язати включити дані про рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-019-000242272 від 19.05.2016 на суму 120 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що зверталася до Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації банку з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 120 000 грн, проте була повідомлена відповідачем, що переказ коштів в сумі 120000 грн, здійснений за договором банківського вкладу, є нікчемним. На думку позивача, договір банківського вкладу (депозиту) є дійсним, а ознаки нікчемного правочину не доведено. Вважає, що при наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування за вкладом, відповідач повинен подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідне доповнення до переліку.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, позов задоволено.
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) включити дані про рахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-019-000242272 від 19.05.2016 на суму 120 000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що грошові кошти позивачки, які до цього часу знаходяться на її банківському рахунку в ПАТ "Банк "Михайлівський", прирівнюються до вкладу, а сама позивачка є вкладником у відповідності до вимог Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) з урахуванням змін, внесених Законом України від 15.11.2016 №1736-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (далі- Закон №1736-VIII). Водночас зазначили, що уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивачки до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" направила на адресу Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу (надійшла поштою 15.11.2017), в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2017 та ухвалу харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договір укладено між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі Банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VI та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність".
Також відповідач вважає, що дії уповноваженої особи Фонду повністю відповідають нормам статті 38 Закону № 4452-VI та статті 215 ЦК України, оскільки було проведено перевірку та виявлено правочини, які є нікчемними в силу закону.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
06.07.2017 від позивачки надійшло заперечення на касаційну скаргу, де вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22.03.2018 цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (головуючий суддя) за результатами автоматизованого розподілу від 18.07.2019 у справі визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" був укладений договір "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-019-000242272, згідно якого ОСОБА_1 передала ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти на суму 120 000 грн, а Центр зобов`язався повернути кошти та виплатити проценти, в порядку і на умовах, встановлених цим договором.
Одночасно, між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 19.05.2016 №980-019-000002585, згідно якого на ім`я ОСОБА_1 відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснення розрахунково-касового обслуговування.
ОСОБА_1 внесла грошові кошти в сумі 120000 грн через касу ПАТ "Банк Михайлівський" на свій банківський рахунок, після чого грошові кошти було перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у ПАТ "Банк Михайлівський". Отримавши вказані кошти, ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 повернув їх на рахунок вкладниці у ПАТ "Банк Михайлівський", що підтверджується змістом квитанції про здійснення касової операції від 19.05.2016 та платіжного доручення від 19.05.2016 №4245903.
В подальшому на підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" листом від 13.09.2016 повідомила позивача про нікчемність правочинну, а саме, що переказ коштів (транзакція), здійснена ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 120 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000242272 від 19.05.2016" на рахунок № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 .
Не погоджуючись за такими діями відповідача, позивака звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.