ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
м. Київ
справа №808/3782/14
касаційне провадження №К/9901/28670/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
за участю секретаря Жидецької В.В.
представників позивача - Балабка А.В., Карнакова О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2014 (суддя Горобцова Я.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 (головуючий суддя - Дадим Ю.М.; судді: Уханенко С.А., Богданенко І.Ю.) у справі № 808/3782/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 № 0000134210.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 22.08.2014 позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.12.2015 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2014 без змін.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, судові інстанції виходили з того, що фактичне виконання оспорюваних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів) оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на безтоварному характері розглядуваних поставок.
Крім того, звертає увагу, що Приватне мале підприємство "Фаза" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мет-Сплав" є зайво залученими позивачем ланками з метою формування податкового кредиту за наслідками придбання мідних злитків, яке оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків, в той час як до цього Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" як сировину офіційно використовувало мідний лом, операції з яким відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до 01.01.2015 звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод кольорових сплавів" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах із Приватним малим підприємством "Фаза" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мет-Сплав" за березень 2012 року - листопад 2013 року, результати якої оформлено актом від 16.04.2014 № 142/28-04-42/31549003.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Приватного малого підприємства "Фаза" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мет-Сплав" сплавів М4ф ТУ у 27.4-31549003-005-2002 в злитках з підстави безтоварного (фіктивного) характеру здійснених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, орган доходів і зборів наголошував на відсутності в постачальників позивача в достатній кількості трудових ресурсів, перебування їх за адресами масової реєстрації, неможливість відібрання пояснень у керівників Приватного малого підприємства "Фаза" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мет-Сплав" щодо їх причетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 № 0000134210, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 113451976,00 грн. за основним платежем та 56725988,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.