ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
04 лютого 2020 року
справа №440/935/19
адміністративне провадження №К/9901/36192/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 у складі судді Костенко Г. В.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у складі суддів Бегунца А. О., Мінаєвої О. М., Макаренко Я. М.,
у справі №440/935/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Лінк"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У С Т А Н О В И В :
15.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Лінк" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 вересня 2016 року №0003501404, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 380835,50 грн, у тому числі податкове зобов`язання у сумі 316228,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 64607,50 грн та №0003511404, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 71051,00 грн, у тому числі 56841,00 грн за податковим зобов`язанням та 14210,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, з мотивів безпідставності їх прийняття.
12.08.2019 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, повністю задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 16 вересня 2016 року №0003501404 та №0003511404, з мотивів недоведеності відповідачем податкових правопорушень покладених в основу їх прийняття. Ухвалюючи судові рішення у справі суди попередніх інстанцій зазначили, що висновки викладені в акті перевірки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Інших порушень правил формування витрат та податкового кредиту відповідачем не наведено, а судами не встановлено.
24.12.2019 податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Доводів того у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій заявник касаційної скарги не наводить.
15.01.2020 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №440/935/19 з Полтавського окружного адміністративного суду.
Товариством відзив на касаційну скаргу податкового органу до Верховного Суду не поданий, що не перешкоджає її розгляду по суті.
28.01.2020 справа № 440/935/19 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 37282564, перебуває на податковому обліку податкового органу з 02 листопада 2010 року, є платником податку на додану вартість з 22 вересня 2011 року.
Податковим органом у серпні 2016 року згідно наказу керівника податкового органу від 26 липня 2016 року №895 на виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 12 липня 2016 року про надання дозволу на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства в кримінальному провадженні №32015170090000028 від 18 вересня 2015 року з правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 212 КК України, відповідно до підпунктів 20.1.1, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, результати якої викладені в акті від 19 серпня 2016 року №344/16-31-14-04-14/37282564 (далі - акт перевірки).
Керівником податкового органу 16 вересня 2016 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі акта перевірки.
Податковим повідомленням-рішенням № 0003501404 Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 380835,50 грн, у тому числі податкове зобов`язання у сумі 316228,00 грн за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пунктів 137.1, 137.2, 137.4 статті 137, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 64607,50 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0003511404 Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 71051,00 грн, у тому числі 56841,00 грн за податковим зобов`язанням за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до частини першої пункту 123.1 статті 123 цього кодексу у сумі 14210,00 грн.
Щодо податку на прибуток.
Порушення повноти визначення та відображення позивачем у податковій звітності з податку на прибуток витрат за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 призвело за висновками податкового органу до заниження податку на прибуток в сумі 316228 грн, у тому числі за 2013 рік - 194354,00 грн, за 2014 рік - 64076,00 грн, за 2015 рік - 57798,00 грн.
Склад податкового правопорушення, за позицією відповідача, полягає у не підтвердженні позивачем за 2013-2014 роки первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами понесених підприємством витрат на виплату заробітної плати працівникам підприємства, нарахування єдиного соціального внеску та витрат на оренду приміщення. За 2015 рік відповідач зазначив, що позивачем у порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України завищений фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збуту) визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік в загальній сумі 309 989 грн у зв`язку з не підтвердженням витрат первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами. При цьому контролюючий орган посилався на акт від 12.08.2016 №227/16-31-14-04-14 щодо ненадання посадовими особами Товариства первинних бухгалтерських документів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 до перевірки.
Судами попередніх інстанцій здійснений буквальний та системний аналіз положень підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що господарська діяльність є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах та аналіз норм Господарського кодексу України, зокрема положення якими врегульований прибуток (доход) позивача, як суб`єкта господарювання, в розумінні статей 3, 142 Господарського кодексу України.
Здійснений системний аналіз пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.