ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №823/1519/16
адміністративне провадження №К/9901/41320/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 (суддя Рідзель О.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий-суддя Желтобрюх І.Л., судді: Горяйнов А.М., Бєлова Л.В.) у справі №823/1519/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" до Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати неправомірними дії відповідача, в частині проведення перевірки взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" з Приватним підприємством "Віва Трейдінг" та Приватним підприємством "ІН КАР";
- скасувати податкові-повідомлення рішення від 05.10.2016 №0001632200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 332058,00грн; №0001612200, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в розмірі 83015,00грн; №0001642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 269698,00грн; №0001652200, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток в розмірі 67425,00грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінус", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальмакор", Приватним підприємством "ТОП Трейдінг" здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, які дають можливість встановити реальність проведених господарських операцій між сторонами, чим спростовується висновок податкового органу щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" податкової дисципліни. Також позивачем окремо наголошено про протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки взаємовідносин з Приватним підприємством "Віва Трейдінг" та Приватним підприємством "ІН КАР", як такої, що проведена контролюючим органом з перевищенням повноважень та порушенням положень діючого законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0001632200, №0001612200, №0001642200, № 0001652200. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний адміністративний суд, виходили з безпідставності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, оскільки належними первинними документами, складеними за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінус", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальмакор", Приватним підприємством "ТОП Трейдінг" підтверджено настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю позивача.
В іншій частині позовних вимог, суди дійшли висновку, що під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача Звенигородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, а тому підстави для визнання неправомірними дій відповідача в частині проведення перевірки взаємовідносин позивача з Приватним підприємством "Віва Трейдінг" та Приватним підприємством "ІН КАР" відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Звенигородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області звернулася до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі №823/1519/16, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статей 81, 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2016 про призначення перевірки у кримінальному провадженні №3201317000000044, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою та другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною першою та третьою статті 212 Кримінального кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 07.02.2013 по 31.12.2015.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість у загальному розмірі 332058,00грн; пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 269698,00грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 13.09.2016 №91/23-12-14-014/38573760 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0001632200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 332058,00грн; №0001612200, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 83015,00грн; №0001642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 269698,00грн; №0001652200, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 67425,00грн.
Фактичною підставою для проведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" вказаних донарахувань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник податковий спір, став висновок контролюючого органу про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Амінус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальмакор" та Приватного підприємства "ТОП Трейдінг" мінеральних добрив (аміак рідкий) та агрегату тракторного для внесення в ґрунт водного аміаку. Висновок податкового органу про заниження позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету за період, що перевірявся, ґрунтуються виключно на даних отриманих відповідачем за результатом аналізу податкової інформації вказаних контрагентів. На думку контролюючого органу, спірні операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" та його контрагентами є такими, які не спрямовані на настання реальних правових наслідків та зміну майнового стану сторін, що свідчить про їх безтоварність.
При оцінці оспорюваних господарських операцій, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.03.2015 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінус" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу агрегата тракторного для внесення в ґрунт водного аміаку V-2.5м3 № 10, за умовами якого продавець продає і передає, а покупець купує і приймає агрегат тракторний для внесення в ґрунт водного аміаку V-2.5м3 у складі культиватор КРН-5.6Б, ємність V-2.5м3. У підтвердження фактичного проведення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем було надано копії первинних документів, зокрема, договір, видаткову накладну, акт приймання-передачі, товарно-транспортну накладну та платіжне доручення.
Також, у періоді, в якому проводилася перевірка позивач (покупець) мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальмакор" (продавець) на підставі договору купівлі-продажу №41 від 16.10.2015, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця мінеральне добриво (аміак рідкий ГОСТ 6221-90) в кількості 10 тон. Крім того, між вказаними сторонами укладено додаткові угоди №1 від 30.10.2015 на купівлю аміаку рідкого ГОСТ 6221-90 в кількості 20 тон, №2 від 13.11.2015 на купівлю аміаку рідкого ГОСТ 6221-90 в кількості 11 тон та №3 від 20.11.2015 на купівлю аміаку рідкого ГОСТ 6221-90 в кількості 22 тони. Позивачем, у підтвердження фактичного проведення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом було надано копії первинних документів, які також були предметом розгляду під час перевірки, зокрема, договір, додаткові угоди до договору, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення. Крім цього, як доказ перевезення товару за вказаним договором, позивачем було надано договір про надання послуг №78 від 01.10.2015, відповідно до умов якого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав позивачу послуги з перевезення безводного аміаку, виконання якого було оформлено товарно-транспортними накладними.
У періоді, в якому проводилася перевірка позивач (покупець) такаож мав господарські взаємовідносини з Приватним підприємством "ТОП Трейдінг" (продавець) на підставі договорів купівлі-продажу мінерального добрива (аміак рідкий ГОСТ 6221-90) №7 від 22.08.2013 про купівлю аміаку рідкого в кількості 29 тон, від 27.08.2013 №12 про купівлю аміаку рідкого в кількості 100 тон, від 16.10.2013 №25 про купівлю аміаку рідкого в кількості 12 тон, від 22.10.2013 №29 про купівлю аміаку рідкого в кількості 24 тони, від 24.10.2013 №33 про купівлю аміаку рідкого в кількості 26 тон, від 31.10.2013 №41 про купівлю аміаку рідкого в кількості 20 тон, від 15.11.2013 №53 про купівлю аміаку рідкого в кількості 20 тон, від 28.11.2013 №59 про купівлю аміаку рідкого в кількості 20 тон. Позивачем, у підтвердження фактичного проведення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом було надано копії первинних документів, зокрема, договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.
Спірні господарські операції були належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача. На час розгляду справи наявність вказаних первинних документів відповідачем не заперечувалась.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги Звенигородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятих податкових повідомлень-рішень. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Амінус", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальмакор" та Приватним підприємством "ТОП Трейдінг" у зв`язку з відсутністю реального характеру проведених господарських операцій. Відповідач вважає, що судами, при постановленні рішень, безпідставно не було враховано доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем до перевірки прибутково-видаткових книг (журналів) обліку агрохімікатів, а також посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача основних засобів та трудових ресурсів необхідних для ведення такого роду діяльності, що в свою чергу ставить під сумнів реальність господарських операцій з позивачем. Також відповідач зазначає, надані позивачам до перевірки юридично дефекті первинні документи, зокрема, товарно-транспортні накладні не містять уточненої адреси навантаження та розвантаження товару, не можуть бути належним доказом фактичного виконання договірних відносин з його контрагентами та бути підставою для формування даних податкового обліку. На думку податкового органу, в розглядуваному випадку мало місце документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення.
8. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" у запереченні на касаційну скаргу зазначає, що твердження податкового органу про неправомірність формування ним даних податкового обліку за взаємовідносинами з контрагентами є необґрунтованими та безпідставними, оскільки дослідженими судами в процесі розгляду справи належними первинними документами, які також були надані позивачем під час перевірки, підтверджено зміст господарських операцій, рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі таких взаємовідносин. Позивач вважає, що податковим органом не доведено наявність складу порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфоазот Інвест" вимог податкового законодавства; не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано доказів, які б свідчили про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач просить касаційну скаргу Звенигородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1 Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
10.3. Пункту 138.1 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
10.4. Пункту 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
10.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.6. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.7. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.8. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.9. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.