ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2020 року
Київ
справа №804/2039/17
адміністративне провадження №К/9901/4094/17, К/9901/5231/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №804/2039/17
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Сафронової С.В., суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.), -
в с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладників фізичних осіб (далі - Фонд, третя особа) в якому просив:
- визнати бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною;
- зобов`язати Уповноважену особу внести додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно гарантованої суми у розмірі 183 585,21 грн.;
-зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб скласти та затвердити зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо внесення всієї суми гарантованої виплати у розмірі 183 585,21 грн., що належать до виплати ОСОБА_1
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачами допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у невключенні його до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок нікчемних договорів відступлення прав вимог з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки про пов`язаність банківських операцій позивача з нікчемними банківськими операціями між ПАТ "Банк Михайлівський" і ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", які вчинялися за укладеними договорами відступлення права вимоги від 18.05.2016 № 1805 та від 19.05.2016 № 1 - суперечать як фактичним обставинам по справі, так і положенням Закону № 4452-VI.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
В грудні 2017 року Уповноважена особа та Фонд звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами, у яких просять постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасувати, залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного від 20.04.2017..
Уповноважена особа у скарзі посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що судом не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики. Також скаржник вказує, що договір позики № 980-026-000192428 від 22.02.2016 року, укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Касаційна скарга Фонду обґрунтована схожими доводами, що наведені і Уповноваженою особою. Крім іншого, скаржник також зазначив, що виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі переліку, складеного Уповноваженою особою. Однак, Уповноваженою особою позивач не був включений до Переліку, через що у Фонду не виникав обов`язок відносно позивача щодо включення його до Загального реєстру, а отже позовні вимоги в цій частині є передчасними.
У поданому відзиві позивач просить відмовити в задоволенні скарг, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 25.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи та ухвалою від 30.01.2018 - за касаційною скаргою Фонду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 за № 850/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді- доповідача Гімона М.М.
Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою від 05.02.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ОСОБА_1 і ПАТ "Банк Михайлівський" 25.02.2015 укладений Договір № 980-026-000000368 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", за умовами якого банк зобов`язувався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий позивачу як клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, що відкритий на ім`я позивача № НОМЕР_1 .
Позивачем внесенні готівкові кошти в розмірі 180 000,00 грн., які зараховані банком на поточний рахунок № НОМЕР_1, та які після укладення за пропозицією банку Договору з ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр", внесені на поточний рахунок відповідно до укладеного з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" Договору № 980-026-000192428 від 22.02.2016, що підтверджується квитанцією № Ц5596701 від 22.02.2016.
19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" позивачу здійснено повернення грошових коштів загальною сумою 183 585,21 грн., з яких на його поточний рахунок в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1 банком зараховано 180000,00 грн., а кошти в розмірі 3585,21 грн. банком зараховані на його (позивача) поточний рахунок № НОМЕР_2, що відкривався за пропозицією ПАТ "Банк Михайлівський" в цьому ж банку додатково до укладеного 25.02.2015 Договору № 980-026-000000368.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій беззаперечно встановлено, що станом на 23.05.2015 на рахунках позивача № № 26202514598902 та № 26201514598903, які відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський" на виконання укладеного з цим банком Договору № 980-026-000000368 від 25.02.2015, і відповідно ці грошові кошти в загальному розмірі 183 585,21 грн. - є вкладом позивача, які ПАТ "Банк Михайлівський" прийнявши і зараховувавши на відкриті банківські рахунки позивача, зобов`язувався зберігати та повернути на вимогу останнього, що відповідачами по справі не спростовано належними та допустимими доказами.
ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних на підставі рішення НБУ від 23 травня 2016 року № 14/БТ, а виконавчою дирекцією Фонду 23 травня 2016 року прийнято рішення № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", з подальшим продовженням строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" рішенням від 13.06.2016 № 991 та розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Рішенням Правління НБУ № 124-рш від 12.07.2016 оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", внаслідок чого виконавчою дирекцією Фонду винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016, згідно з яким з 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду Ірклієнко Ю.П., якому делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" строком на два роки з 13.07.2016 по 12.07.2018. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01.09.2016 Уповноважену особу Фонду змінено, та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016, якому рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24.01.2017 з 25 січня 2017 року делеговано повноваження уповноваженої особи Фонду, що визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а ОСОБА_3 з 25 січня 2017 року цим же рішенням було делеговано повноваження, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Уповноваженою особою Фонду за результатами проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за період дії тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" та шість місяців після початку ліквідації наказом № 42/2 від 01.06.2016 затверджено викладені в акті № 2 від 01.06.2016 висновки, за змістом яких Комісією встановлено, що: на дату укладення договорів та здійснення правочинів відносно Банку діяла затверджена Правлінням Національного банку України 22.12.2015 постанова № 917/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" (далі - Постанова № 917) у відповідності до якої, на підставі норм статей 7,15, 55 Закону України "Про Національний банк України", статей 66, 67, 73, 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" глав 3, 5, розділу І, та глави 12 розділу II затвердженого постановою Правління Національного банку України 17.08.2012 за № 346 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, встановлено факт здійснення ПАТ "Банк Михайлівський" ризикової діяльності, віднесено ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних, встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов`язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.
Зокрема, під час перевірки Уповноваженою особою Фонду виявлено, що 18.05.2016 Банком було укладено із ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" Договір відступлення прав вимоги №1805 та 19.05.2016. Договір відступлення прав вимоги №1, в результаті укладення яких Банк здійснив розрахунок за даними договорами, а саме провів кредитну операцію з юридичною особою на суму: 870 000 000,00 грн. за договором відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016; та 561 585 182,51 грн. за договором відступлення прав вимоги №1 від 19.05.2016. Таким чином, банк надававши кредити у сумі 180 966 027,90 грн. порушив тим самим обмеження, що накладені Постановою № 917 зі змінами внесеними Постановою № 295, в частині проведення кредитних операцій на суму 1 431 585 182,51 гривень, на підставі укладених з ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" Договорів відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 та №1 від 19.05.2016 при відсутності права на укладення таких правочинів, внаслідок чого і було зроблено висновок про те, що договори відступлення прав вимоги №1805 від 18.05.2016 та №1 від 19.05.2016 укладені з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та внутрішніх процедур Банку, а тому є нікчемними у відповідності до положень п. 2, 7- 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Оскільки повернення коштів по договорах позики фізичним особам товариство ініціювало за рахунок коштів, що були зараховані на підставі нікчемних Договорів відступлення прав вимоги № 1805 та № 1, комісія зазначила про нікчемність правочинів з перерахування (повернення позики) коштів на рахунки 12159 фізичних осіб шляхом зарахування 1 298 015 973,74 грн., зокрема і на рахунок позивача по цій справі, з підстав їх невідповідності положенням Цивільного кодексу України, та про те, що для позивача і інших фізичних осіб у такий спосіб не було створено жодних юридичних наслідків, оскільки фактично ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий Центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" не мали в розпорядженні достатніх коштів, а повернення коштів позивачу і іншим фізичним особам відбулося за рахунок банку.
Робоча комісія дійшла висновків, що всі описані вище дії відбувались з метою отримати кошти не від ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" і не за рахунок Банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов`язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів, внаслідок чого витрати Фонду значно збільшено без будь- яких законних на те підстав, що й було покладено в основу наказу Уповноваженої особи Фонду від 01 червня 2016 року N42/2 про затвердження результатів проведеної перевірки, в тому числі і стосовно нікчемності правочину (транзакції) з перерахуванню ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий Центр" на рахунок Позивача коштів.
Вважаючи такі дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (і також Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Статтею 27 Закону № 4452 (в редакції Закону № 629-VIII від 16.07.2015) встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України". Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.