ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
04 лютого 2020 року
справа №520/8584/18
адміністративне провадження №К/9901/1591/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн"
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у складі судді Бідонько А. В.,
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у складі колегії суддів Катунова В. В., Бершова Г. Є., Ральченка І. М.
у справі № 520/8584/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн"
до Державної фіскальної служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Офіс великих платників податків ДФС
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В :
І. Рух справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування Індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 05.09.2018 № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК; зобов`язання Державну фіскальну службу України надати у відповідь на звернення Товариства від 06.08.2018 вих. №2018/08/06-1 нову індивідуальну податкову консультацію з урахування висновків, викладених в Постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 820/764/18, а саме: "...вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства впродовж робочого дня за принципом "шведський стіл", не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування...".
2. 29.01.2019 Харківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково, скасував індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 05.09.2018 № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив (набрало законної сили).
3. 14.06.2019 від Товариства до суду першої інстанції надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просить:
1) постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправною Індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 №2535/6/99-99-13- 02-03-15/ІПК, винесену без врахування висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 по справі № 520/8584/18;
2) зобов`язати Державну фіскальну службу України вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неврахування висновків, викладених у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 по справі №520/8584/18, та повідомити Харківський окружний адміністративний суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали;
3) стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ТОВ "Пларіум Юкрєйн" витрати на оплату судового збору за подання заяви.
ІІ. Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. 03.10.2019 Харківський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою заяву повернув Товариству на підставі частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
17.12.2019 Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 03.10.2019 залишив без змін.
5. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, дійшли висновку про те, що подана заява не відповідає приписам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, заява не містить вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі № 520/8584/18, суд першої інстанції зазначив, що скасування Індивідуальної податкової консультації ДФС України від 03.06.2019 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК не було предметом розгляду по зазначеній справі, у зв`язку із чим дійшов висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суди вказали на те, що в порушення приписів частини третьої статті 383 Кодексу позивач не надав до заяви докази її надсилання іншим учасникам справи.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з цими судовими рішеннями Товариством подана касаційна скарга, в якій позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі № 520/8584/18, а заяву Товариства про визнання протиправним рішення, вчиненого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. В касаційній скарзі позивач стверджує, що Індивідуальна податкова консультація ДФС України від 03.06.2019 №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК є рішенням, вчиненим суб`єктом владних повноважень на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8584/18; Державною фіскальною службою України було допущено порушення нормативно-правових приписів, передбачених пунктом 53.2. статті 53 Податкового кодексу України, частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України; порушення вчинене відповідачем полягає у видачі індивідуальної податкової консультації всупереч висновкам, викладеним у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8584/18; наявні підстави для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції
8. 20.01.2020 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/8584/18.
9. 24.01.2020 справа № 520/8584/18 надійшла до Верховного Суду.
10. Відзив на касаційну скаргу Товариства від податкового органу та третьої особи до Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
11. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
12. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
13. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14. Зазначеним вимогам закону судові рішення частково не відповідають.
15. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
V. Джерела права
16. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV
16.1. Частина перша статті 2
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
16.2. Частина перша статті 5
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
16.3. Стаття 383. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.