Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19)
26 листопада 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційні скарги Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень та компанії «Nibulon S. A.»на рішення Господарського суду Донецької області від 14 червня 2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі за позовом Національного банку України до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз», за участю компанії «Nibulon S. A.», про звільнення з-під арешту нерухомого майна і постановою від 26 листопада 2019 року касаційні скарги задовольнила, оскаржувані судові рішення скасувала та ухвалила нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо сторонами відповідного спору є юридичні особи. Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами) з приводу зняття арешту з нерухомого майна, має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи суб`єктний склад сторін учасників спору, а також те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням договору іпотеки цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові зазначила, що позовні вимоги мотивовані порушенням прав позивача як іпотекодержателя внаслідок накладення відповідачем арешту на майно, що знаходиться в іпотеці, щодо реалізації права позивача на переважне задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок такого майна.
За матеріалами справи право Національного банку України (далі - НБУ) як іпотекодержателя на нерухоме майно (предмет іпотеки), що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Компанія «Райз», у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване 13 червня 2014 року.
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді. За та