Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 723/1284/19
провадження № 51-4091 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 30 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260150000097, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 травня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він у період з 22 січня по 23 січня 2019 року, керуючись корисливим мотивом, умисно проник до приміщення будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав грошові кошти, належні потерпілій ОСОБА_1, у сумі 1 400 грн.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 травня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання скасовано.
Призначено ОСОБА_2 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Взято ОСОБА_2 під варту в залі суду.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України. На обґрунтування своїх вимог вказує, що апеляційний суд належним чином не врахував особу засудженого, який визнав вину та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяний збиток, має на утриманні неповнолітню доньку. Зазначає, що апеляційний суд проігнорував те, що вона була категорично проти призначення засудженому покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а також залишив поза увагою відсутність тяжких наслідків злочину.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу потерпілої не надходило.
У судовому засіданні прокурор Гошовська Ю.М. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги, просила вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченогоч. 3 ст. 185 КК України, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, ч. 2 ст. 438 КПК України визначено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, потерпіла посилається на неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставне незастосування щодо засудженого ОСОБА_2 положень ст. 75 КК України.
Однак з такими доводами касаційної скарги потерпілої колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.