П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 800/345/17
Провадження № 11-196заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання неправомірною та скасування постанови за апеляційною скаргою Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2019 року (судді Кравчук В. М., Анцупова Т. О.,Гімон М. М., Стародуб О. П., Коваленко Н. В.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом до Верховної Ради України (далі - ВРУ), третя особа на стороні відповідача - Вища рада юстиції (далі - ВРЮ), у якому просила визнати неправомірною та скасувати Постанову ВРУ від 23 грудня 2010 року
№ 2867-VI щодо звільнення її з посади судді Заводського районного суду
м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
2. Позов обґрунтовувала тим, що вказану постанову відповідач прийняв з порушенням процедури, оскільки Постанова ВРУ від 17 червня 2010 року, якою її вперше було звільнено з посади судді, була скасована судом, а відповідач прийняв оскаржувану постанову від 23 грудня 2010 року № 2867-VI з тих самих підстав.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Вищий адміністративний суд України постановою від 31 травня 2011 року у задоволенні позову відмовив.
4. Європейський суд з прав людини (далі - Суд) 19 січня 2017 року ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою
ОСОБА_1 , яким констатував порушення Україною стосовно позивачки пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв`язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності, а також статті 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя. Зазначене рішення набуло статусу остаточного 19 квітня 2017 року.
5. Верховний Суд України постановою від 07 серпня 2017 року скасував постанову Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2011 року, а справу передав на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
6. У січні 2018 року справу з Вищого адміністративного суду України передано на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 04 січня 2018 року прийняв справу до провадження, а ухвалою
від 01 лютого 2018 року зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № П-93/10, П-156/10 (провадження № 11-57сап18) про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ВРЮ, ВРУ про визнання неправомірною та скасування в частині постанови ВРУ та рішення ВРЮ.
8. Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 лютого 2018 року
розглянула справу № П-93/10, П-156/10 (провадження № 11-57сап18), заяву
ОСОБА_1 задовольнила частково, постанову Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2010 року частково скасувала та передала в цій частині на новий розгляд, в іншій частині залишила в силі.
9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 17 квітня 2018 року (справа № П-93/10, П-156/10), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 грудня 2018 року, визнав протиправним і скасував рішення ВРЮ від 26 травня 2010 року в частині підтримання подання члена ВРЮ ОСОБА_5 від 12 жовтня 2007 року та передав на повторний розгляд до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_5 від 12 грудня 2007 року.
10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 09 січня 2019 року поновив провадження у справі.
11. ОСОБА_1 31 січня 2019 року уточнила позовні вимоги, в яких просила:
- визнати протиправними дії ВРУ щодо прийняття Постанови від 23 грудня 2010 року № 2867-VI "Про звільнення суддів" у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у зв`язку з порушенням присяги судді;
- визнати незаконною, протиправною та скасувати Постанову ВРУ від 23 грудня 2010 № 2867-VI "Про звільнення суддів" у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у зв`язку з порушенням присяги судді;
- захистити права позивачки, обравши ефективний засіб захисту прав за наслідками визнання незаконним акта про звільнення з посади судді, відновити юридичний стан усіма можливими засобами на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 19 січня 2017 року.
12. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 07 лютого 2019 року позов задовольнив частково. Скасував Постанову ВРУ
від 23 грудня 2010 року № 2867-VI у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
13. Не погодившись із таким рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ВРП звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначає,
що Постанова ВРУ від 23 грудня 2010 року № 2867-VI у частині звільнення
ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області прийнята з дотриманням процедури та чинного на момент її прийняття законодавства, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
14. Від позивачки надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає про необґрунтованість апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення.
15. Представник ВРУ також подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Рух апеляційної скарги
16. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 березня 2019 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ВРП, а ухвалою від 26 березня 2019 року призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
17. Позивачка з лютого 1985 року працювала на посаді судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
18. 25 квітня 1990 року ОСОБА_1 прийняла присягу судді, а Постановою ВРУ
від 16 листопада 2000 року № 2111-ІІІ обрана суддею безстроково.
19. ВРЮ 26 травня 2010 року, розглянувши пропозиції членів ВРЮ ОСОБА_5
від 13 серпня 2007 року, ОСОБА_6 від 14 жовтня 2009 року та
від 26 лютого 2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги, прийняла рішення № 410/0/15-10, № 412/0/15-10 та № 413/0/15-10 про внесення до ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з порушенням присяги та внесла 31 травня 2010 року таке подання за № 32/0/12-10.