Постанова
іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 464/1425/15-к
провадження № 51-4537км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
потерпілої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілої Чернянського Р.І. (в режимі відеоконференції),
захисника Бочуляка Ю.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 08-09 серпня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12014140070001563, за обвинуваченням
ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Азербайджану, уродженця та жителя Республіки Азербайджан (с. Ірмашли, Шамкірський район), такого, що не має судимості,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сихівського районного суду м. Львова від 08-09 серпня
2018 року ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 187 КК визнано невинуватим та виправдано.
Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він у групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5, що спричинило його смерть, за таких обставин.
19 листопада 2014 року близько 00:10 біля супермаркету "Наш"
на вул. Сихівській, 12-А у м. Львові, під час конфлікту, що виник між потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4, останній кулаком правої руки завдав удару потерпілому по обличчю, від якого той упав на асфальт. Підійшовши до ОСОБА_5, який лежав, ОСОБА_4 завдав йому декількох ударів кулаками по голові та ногами по тулубу, а ОСОБА_6 декількох ударів ногами по тулубу. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відійшли від місця події. Останній зайшов у піцерію, а повернувшись через декілька хвилин, знову підбіг до потерпілого, який лежав на землі, та ударив його кулаком по голові. Після цього до ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_2 та завдав йому одного удару ногою по тулубу.
Внаслідок отриманих ударів потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
Крім того, ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 29 червня
2014 року близько 03:15 на вул. Антоненка-Давидовича, 9 у м. Львові за попередньою змовою з не встановленою слідством особою вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_7 . Під час нападу ОСОБА_2 ударив потерпілого рукою по обличчю, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синця та перелому кута нижньої щелепи зліва, а коли ОСОБА_7 упав та втратив свідомість, ОСОБА_2 та не встановлена слідством особа заволоділи майном потерпілого на суму 2335 грн.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2019 року вирок у частині виправдання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 187 КК залишив без зміни.
У цьому кримінальному провадженні визнано винуватими та засуджено ОСОБА_4 та ОСОБА_6, щодо яких судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на безпідставність виправдання ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Стверджує, що судом не надано належної оцінки доказам сторони обвинувачення (показанням потерпілих, свідків, відповідним документам), які свідчать про присутність ОСОБА_2 на місці події під час побиття ОСОБА_5 та його причетність до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а також і про вчинення саме ОСОБА_2 розбійного нападу на
ОСОБА_7 . Вважає вирок таким, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Зазначає, що апеляційний суд на порушення місцевого суду уваги не звернув, ухвала не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Також прокурор звертає увагу на те, що, порушуючи вимоги ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції повторно не дослідив відповідних доказів, безпідставно відхиливши його клопотання про це.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Бочуляк Ю.І. просить залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала доводи касаційної скарги частково, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чернянський Р.І. у режимі відеоконференції підтримали доводи касаційної скарги прокурора.
Захисник Бочуляк Ю.І. у режимі відеоконференції заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора та просив судові рішення щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Перевіряючи постановлені щодо ОСОБА_2 судові рішення в межах касаційних вимог прокурора, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.