Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 359/4066/19
провадження № 51-4728 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Травянка О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу судді-доповідача Київського апеляційного суду від 19 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100000545, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
Вказане кримінальне провадження розглянуто із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 березня 2019 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи біля гуртожитку, що на вул. Ботанічній, 1-А у м. Борисполі Київської області, діючи повторно, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - метадон, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,223 г. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 зберігав при собі до часу його вилучення працівниками поліції 25 березня 2019 року о 14:05.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду, засуджений ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя-доповідач Київського апеляційного суду від 19 липня 2019 року, керуючись ч. 2 ст. 394 КПК України, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2019 року.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Травянко О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді-доповідача апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що суддя-доповідач, грубо порушуючи та неправильно трактуючи положення ч. 2 ст. 394 КПК України, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, оскільки в апеляційній скарзі засуджений ставив питання не тільки про правову кваліфікацію його дій, у яких він зізнався, а також і про порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що, крім іншого, в апеляційній скарзі засуджений оспорював законність процедури застосування судом положень ч. 3 ст. 349 КПК України та нероз`яснення йому наслідків розгляду кримінального провадження в такому порядку. Таким чином, вважає, що суддя-доповідач апеляційного суду позбавив законного права ОСОБА_1 на оскарження вироку місцевого суду в апеляційному порядку.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні прокурор Гошовська Ю.М. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила ухвалу судді-доповідача апеляційного суду залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_1, вказуючи про незаконність та необґрунтованість вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 червня 2019 року, оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя-доповідач Київського апеляційного суду, посилаючись на положення ч. 2 ст. 394 КПК України, своєю ухвалою від 19 липня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 .
При цьому суддя-доповідач дійшов висновку, що вирок місцевого суду постановлено із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому вказаний вирок не може бути переглянутий в апеляційному порядку з підстав, які ніким не заперечувалися в суді першої інстанції.
З таким висновком судді-доповідача апеляційного суду колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічні положення містяться в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Крім того, ч. 1 ст. 21 КПК України гарантовано право кожного на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.