Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 751/3625/18
Провадження № 51-3438км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів: Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Руденко О. П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року у кримінальному провадженні №12018270010003197 щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 20 березня 2013 вироком Деснянського районного суду міста Чернігова за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн;
- 30 травня 2017 вироком Деснянського районного суду міста Чернігова за частиною 1 статті 162, частиною 1 статті 185 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
засудженого за вчинення злочину передбаченого частиною 2 статті 186 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК та, із застосуванням статті 69 КК, призначено йому покарання у виді 240 годин громадських робіт. Вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 травня 2017 року ухвалено виконувати самостійно.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 квітня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Ю.О. залишено без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 жовтня 2018 року - без змін.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, за який його було засуджено, за детально викладених у вироку обставин, згідно з якими, 13 травня 2018 року близько 15 год. 25 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", який розташований по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, з вітрини магазину, повторно, відкрито, викрав чуже майно, чим заподіяв ФОП ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 139,38 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судове рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Посилається на те, що суд допустив незастосування закону України про кримінальну відповідальність, який підлягає застосуванню, а саме: врахувавши що ОСОБА_1 не відбув призначене йому за попереднім вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 травня 2017 року покарання у виді штрафу в розмірі 1190 грн, не сплативши штраф, не призначив йому остаточне покарання на підставі статті 71 КК за сукупністю вироків та не зазначив про самостійне виконання покарання у виді штрафу.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Руденко О. П. просила задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених в ній.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами частини 1 статті 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
У відповідності з вимогами частини 2 статті 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.