ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 727/13004/17
провадження № 51-8604км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Костюка О. С.,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника Шестакової Ю. В.,
перекладача Ніколаєнка А. Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 11 квітня 2018 року та вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 19 червня 2018 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040660001130, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку Республіки Азербайджан, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2015 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 186 КК - на строк 4 роки; за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла; за ч. 3 ст. 289 КК - на строк 7 років 1 місяць із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком, і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він за встановлених судом першої інстанції обставин та детально наведених у вироку вчинив ряд тяжких та особливо тяжких злочинів за таких обставин.
07 червня 2017 року приблизно о 22:20 ОСОБА_1, біля автовокзалу в м . Дніпрі ( вул. Курчатова, 10) зустрівся з ОСОБА_2, з якою познайомився у соціальній мережі. Після зустрічі вони, придбавши спиртні напої, попрямували до місця проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_9) .
Перебуваючи за вказаною адресою, під час спільного розпивання спиртних напоїв ОСОБА_1 наполягав на споживанні ОСОБА_2 гранатового соку, який він привіз із собою з вмістом невстановленої речовини, що спричинило загальну слабкість та призвело до засинання жінки. Після цього ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав майно ОСОБА_2 - на загальну суму 2779 грн, а також ключі від належного їй автомобіля марки "Volkswagen Polo" (державний номерний знак НОМЕР_1 ).
Наступного дня приблизно о 02:10 ОСОБА_1, переконавшись, що ОСОБА_2 спить, вийшов із квартири, сів до вищевказаного автомобіля та незаконно заволодів ним, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_2 шкоди у розмірі 235 586,54 грн, тобто великої матеріальної шкоди, що перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, ОСОБА_1 на сайті знайомств "BADOO" під вигаданим ім`ям ОСОБА_1 познайомився із ОСОБА_4, до якої ввійшов у довіру, підтримуючи зв`язок через мобільний додаток "Viber".
31 серпня 2017 року приблизно о 20:50 ОСОБА_1 на території автовокзалу м. Вараша Рівненської області зустрівся із ОСОБА_4, з якою приблизно о 21:20 попрямував до її місця проживання у цьому місті (АДРЕСА_10 ), де почав із ОСОБА_4 розпивати заздалегідь підготовлені та привезені із собою напої - коньяк "Коблево" та гранатовий сік торгової марки "Сандора" із вмістом невстановленої речовини під приводом святкування його дня народження. При цьому сам ОСОБА_1 не вживав гранатового соку, однак схиляв до його вживання ОСОБА_4 . Після чого остання відчула різке погіршення самопочуття та сонливість, у зв`язку з чим пішла у ліжко та заснула, а в цей час ОСОБА_1 таємно викрав її майно на загальну суму 27 613, 61 грн.
Крім того, за таких же обставин на цьому ж сайті ОСОБА_1 познайомився з ОСОБА_5, якій з метою незаконного проникнення до її житла запропонував зустрітися в м. Івано-Франківську, на що ОСОБА_5 погодилась.
09 серпня 2017 року о 22:20 ОСОБА_1 за попередньою домовленістю біля залізничного вокзалу м. Івано-Франківська зустрівся з ОСОБА_5, якій із метою унеможливлення бути викритим працівниками правоохоронних органів представився "ОСОБА_1", після чого вони направилися до закладу швидкого харчування "Чікен Хат", а потім до орендованої квартири на АДРЕСА_6 . Знаходячись у зазначеній у квартирі, ОСОБА_1 під приводом святкування свого дня народження став вживати з ОСОБА_5 спиртні напої та енергетичний напій "Red bull", які він привіз із собою. У ході розпивання цих напоїв ОСОБА_5 відчула різке погіршення самопочуття й сонливість, через що пішла у ліжко і заснула.
Далі ОСОБА_5 час від часу приходила до свідомості. Після того, як ОСОБА_1 кинув її на ліжко та почав завдавати ударів руками по тілу та обличчю, з метою отримання інформації від останньої про місцезнаходження грошових коштів та дорогоцінних предметів, вона зрозуміла, що перебуває вже у себе вдома на АДРЕСА_7, і почала панікувати. Тоді ОСОБА_1, застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, яке виразилось у завданні декількох ударів по голові, зв`язуванні її кінцівок та закритті роту футболкою, відкрито заволодів грошима та майном ОСОБА_5 , завдавши їй матеріальних збитків на загальну суму 92 113,02 грн.
Крім того, ОСОБА_1 на сайті знайомств "МАМВА" під вигаданим іменем "ОСОБА_1" познайомився з ОСОБА_6, з якою почав спілкуватися та входити у довіру, дізнавшись про її майновий стан та місце роботи. У ході спілкування з ОСОБА_6, маючи намір безперешкодно проникнути до місця проживання останньої, під приводом зізнання в почуттях наполягав на зустрічі у місці проживання потерпілої за адресою АДРЕСА_11 .
23 серпня 2017 року приблизно о 21:30 ОСОБА_1 спільно з невстановленою слідством особою прибули до м. Чернівців і попрямували до місця проживання ОСОБА_6. ОСОБА_1 зайшов до помешкання останньої, а невстановлена слідством особа згідно зі своєю роллю залишилась очікувати на вулиці задля подання умовного сигналу тривоги чи вразі прибуття сторонніх осіб. Далі ОСОБА_1 з метою доведення ОСОБА_6 до безпорадного стану почав пригощати останню алкогольним напоєм "Aloe Vera drink" та гранатовим соком "Сандора" з вмістом невстановленої речовини, які приніс із собою, під приводом святкування його дня народження. Після розпивання зазначених напоїв ОСОБА_6 відчула сонливість, різку загальну слабкість організму та заснула. У цей час ОСОБА_1, скориставшись непритомним станом ОСОБА_6 , халатним поясом зв`язав останній руки. Прийшовши до тями через деякий час, ОСОБА_6 побачила, як ОСОБА_1 обшукує її квартиру і зробила йому зауваження та почала панікувати. ОСОБА_1 з метою залякування потерпілої та отримання інформації про місцезнаходження грошей застосував до останньої насильство, небезпечне для її життя і здоров`я в момент нападу, а саме декілька разів ударив жінку в лівий бік голови, після чого увімкнув праску в розетку і застосував розпечену праску до ОСОБА_6, завдавши їй опіків черевної порожнини, від яких через больовий шок жінка втратила свідомість, а ОСОБА_1 спільно з невстановленою слідством особою заволоділи грошима та майном потерпілої на загальну суму 67 464,42 грн.
Апеляційний суд Чернівецької області 19 червня 2018 року за апеляційною скаргою прокурора скасував вирок районного суду й ухвалив новий, яким постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - на строк 5 років; за ч. 3 ст. 186 КК - на строк 6 років; за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла; за ч. 3 ст. 289 КК - на строк на строк 9 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком, і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильно надану оцінку доказам, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого через суворість, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи наведене, засуджений указує на те, що в його діях убачається не розбій, а хуліганство. Також зазначає, що досудове слідство не долучило всіх доказів у справі, суд усупереч вимогам ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не дослідив відеозаписів, про дослідження яких він порушував питання, а свідки у справі постійно плутались у свої показаннях. Крім того, суд не врахував обставин, що пом`якшують його покарання, внаслідок чого призначив занадто суворе покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник Шестакова Ю. В., кожен окремо, підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі, а вироки місцевого й апеляційного судів скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги, вважав постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_1 законними й обґрунтованими, а тому просив залишити їх без зміни.
У поданій до Верховного Суду заяві потерпіла ОСОБА_2 просить проводити касаційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 без її участі, а також просить касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлені щодо нього судові рішення - без зміни.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду, незгоди з наданою судом оцінкою доказів, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів стосуються, по суті, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що виходячи з вимог ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 проведено місцевим судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань та випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 та ст. 381 КПК.
Як убачається зі змісту журналу судового засідання, а також технічного запису судового розгляду в суді першої інстанції, ОСОБА_1 у присутності захисника та перекладача свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, від дачі показань відмовився, посилаючись на положення ст. 63 Конституції України, однак зауважив, що вчинив інкриміновані йому злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті та оголошених прокурором у судовому засіданні, яких він не оспорює, заявивши, що розуміє зміст цих обставин, та, як і інші учасники судового провадження, не заперечував проти проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК. Захисник засудженого також погодився з позицією ОСОБА_1 і не заперечував проти проведення судового розгляду в порядку зазначеної процедури. Водночас, суд переконався у добровільності та істинності позиції засудженого, а також позиції інших учасників судового провадження і роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У відповідь засуджений повторно підтвердив свою згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК.