Постанова
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 646/6461/17
провадження № 61-9349св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Приватна фірма "Левада-7", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - ОСОБА_5,
особи, які не брали участі у розгляді справи: Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", Товариство з обмеженою відповідальність "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл", ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 квітня
2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював, і в остаточній редакції просив суд стягнути солідарно з приватної фірми "Левада-7" (далі - ПрФ "Левада-7"), ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 борг у розмірі 400 000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 01 серпня 2017 року 10 340 000, 00 грн, процентів за боргом в розмірі 408 000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 19 жовтня 2018 року 12 108 960,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що за договором позики від 02 жовтня
2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, останній надав у позику ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 400 000,00 доларів США, які позичальник зобов`язувався повернути у встановлений договором строк, з урахуванням додаткової угоди про продовження строків повернення. Поручителями за договором позики є ПрФ "Левада-7" (на підставі договору поруки від 15 жовтня 2008 року), ОСОБА_2 (на підставі договору поруки від 01 серпня 2016 року), ОСОБА_3 (на підставі договору поруки від 01 серпня 2015 року), ОСОБА_4 (на підставі договору поруки від 31 серпня 2015 року). Позичальник ОСОБА_5 зобов`язався повернути позику у м. Харкові в строк не пізніше 01 серпня 2017 року, однак свої зобов`язання так і не виконав, про що свідчить розписка ОСОБА_5 про отримання грошових коштів. Відповідачі (поручителі) у справі свої зобов`язання не виконали, заборгованість перед ним не погасили.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 листопада
2017 року відкрито провадження у справі.
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у справі за його позовом до ПрФ "Левада-7", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення суми боргу.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в провадженні суду перебуває справа за його позовом до ПрФ "Левада-7", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення боргу за договором позики в розмірі 22 448 960,00 грн. Вказував, що ОСОБА_4 є поручителем за договором поруки від 31 серпня 2015 року. Також вказував, що ОСОБА_4 є власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 , а в нього є всі підстави вважати, що вона намагається продати своє майно. Зокрема про наміри ОСОБА_4 продати вказане нерухоме майно свідчить замовлення та проведення нею декількох його оцінок. Вказував, що згідно висновку однієї з таких оцінок від 03 вересня 2018 року вартість оціненого майна становить 8 143 300,00 грн. Враховуючи значну суму позики, а також той факт, що відповідач протягом більше ніж десяти років не виконувала належним чином умов договору поруки, спірні кошти в справі не намагалася повернути, то існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про стягнення суми боргу.
У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просив накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 та розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 . Також просив передати вказане нерухоме майно на зберігання іншій особі.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 реєстраційний номер НОМЕР_1, тип майна - комплекс, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження нерухомого майна у будь-який спосіб, зокрема шляхом проведення відкритих, публічних, електронних торгів, та передано нерухоме майно на зберігання.
Заборонено відчуження майна, а також реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 реєстраційний номер НОМЕР_1, тип майна - комплекс, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, або зробити його неможливим, тому з урахуванням принципу співмірності, визначеної у ціні позову, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_4 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл" (далі - ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл"), подану адвокатом Ус М. В., задоволено.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 листопада
2018 року скасовано та прийнято нову постанову.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції від 20 листопада 2018 року про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що порушує права та інтереси заявників. Зокрема судом зазначено, що оскільки ПАТ "Універсал Банк" є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 25886852 в межах якого здійснюється реалізація майнового комплексу, тому наявність такого обмеження як арешт майна унеможливлює виконання рішення суду та задоволення майнових вимог Банку, що порушує його права та законні очікування.Крім того, ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову було зупинено виконання рішення суду першої інстанції в іншій справі, яке набрало законної сили та яким звернуто стягнення на спірне нерухоме майна. Також судом було зазначено, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову передбачає умови для призначення одночасно другого зберігача та впливає на можливість належного виконання зберігачем майна, якого було призначено ще у вересні 2016 року належним чином виконувати свої обов`язки щодо забезпечення цілісності та схоронності спірного майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постановою суду апеляційної інстанції незаконно було скасовано правильну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції, якою було задоволено його заяву про забезпечення позову. Вказує, що судом апеляційної інстанції було грубо порушено статтю 258 ЦПК України, а саме постановлено нову ухвалу, тобто постановою суду було винесено ухвалу, що нормами ЦПК не передбачено. Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції були докази, які жодним чином не пов`язані з предметом спору у цій справі, а були предметом розгляду іншої справи. Вказує, що суд апеляційної інстанції незаконно в оскаржуваній постанові посилався на виконавче провадження ВП № 25886852, яке було відкрито на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-2767/09, у якій він не є ні учасником справи, ні учасником спірних правовідносин. Також необґрунтованими є висновки апеляційного суду стосовно того, що ухвала суду першої інстанції зупиняє виконання рішення суду в іншій справі, оскільки зі змісту вказаної ухвали не вбачається що вона зупиняє виконання рішення суду першої інстанції. Зазначав, що судом апеляційної інстанції були також порушені норми статті 150 ЦПК України та не було враховано співмірності заходів забезпечення позову з ціною позовних вимог, які становили 22 448 960,00 грн. Також вказує на те, що він був обмежений у можливості надавати свої аргументи та заперечення щодо обставин іншої справи, учасником якої він не був, тому суд апеляційної інстанції приймаючи докази від осіб, які не брали участі у цій справі допустив пряму дискримінацію стосовно нього. Також вказує, що суд апеляційної інстанції приймаючи до розгляду апеляційні скарги осіб, які не брали участі у розгляді справи порушив вимоги статті 352 ЦПК України, оскільки на його думку, вказані особи можуть оскаржити в апеляційному порядку тільки рішення суду, а оскарження ними ухвал суду першої інстанції вказаною нормою законодавства не передбачено, тому апеляційний суд мав би закрити апеляційні провадження, однак цього не зробив. Також наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції приймаючи до провадження апеляційну скаргу зберігачів спірного нерухомого майна порушив правила юрисдикції, оскільки захист порушених прав зберігачів може здійснюватися виключно в адміністративному провадженні, тому у зв`язку з цим заявник вважає, що цю справу необхідно передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
У відзиві АТ "Універсал Банк" на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказано, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Звертають увагу суду на те, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду першої інстанції від 20 листопада
2018 року є такими, що вжиті з порушенням норм процесуального права, оскільки нерухоме майно на яке було накладено арешт на той час уже перебувало під обтяженням на підставі договору іпотеки від 15 червня
2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_4 . Вказують про те, що доводи касаційної скарги про те, що права Банку не були порушені ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки оскаржуваною ухвалою порушувалися їх права як іпотекодержателя нерухомого майна на яке було накладено арешт, так і стягувача у виконавчому провадженні ВП
№ 25886852 з примусового виконання виконавчого листа від 08 жовтня
2010 року № 2-2767/09 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: майновий комплекс, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить
ОСОБА_4 . Також зазначають, що у зв`язку з постановленням незаконної ухвали суду першої інстанції про безпідставне забезпечення позову були зупинені електронні торги (аукціон) по лоту№ 310662 з реалізації описаного та арештованого майна предмета іпотеки, а саме спірного у цій справі майнового комплексу, іпотекодержателем якого є ПАТ "Універсал Банк". Крім того, звертали увагу на те, що Банк, як іпотекодержатель нерухомого майна, має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
У відзиві ОСОБА_6 та ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл", поданому адвокатом Ус М. В., на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказано, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема зазначають, що касаційна скарга ОСОБА_1 є надуманою та такою, що умисно перекручує фактичні обставини справи з метою введення суду касаційної інстанції в оману. Вказують про те, що доводи касаційної скарги про те, що права генерального директора ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл"
ОСОБА_6 та самого ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл" ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову непорушені є необґрунтованими, оскільки скасованою ухвалою суду першої інстанції порушувалися права та інтереси ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл", як зберігача у виконавчому провадженні
ВП № 25886852, який на час вирішення судом першої інстанції заяви про забезпечення позову вів господарську діяльність спірного нерухомого майна. Також ухвалою суду першої інстанції порушувалися й права генерального директора ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл" ОСОБА_6, якого було попереджено особисто про кримінальну відповідальність за збереження предмета іпотеки, переданого на зберігання. Тому на їхню думку, постановлена судом першої інстанції ухвала безпосередньо впливала на їх права та обов`язки, оскільки нею також було передано спірне нерухоме майно на зберігання, а законодавство України не передбачає можливості повторно (або паралельно) передавати майно на зберігання іншій особі, а змінити зберігача може лише той виконавець, який передав майно на зберігання. Також вказують, що доводи касаційної скарги про необхідність передачі справи на Велику Палату Верховного Суду є необґрунтованими.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року задоволено.
Зупинено дію постанови Харківського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
25 липня 2019 року справу № 646/6461/17 передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрФ "Левада-7", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів, як поручителів, суми боргу за договором позики у розмірі 400 000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 01 серпня 2017 року 10 340 000, 00 грн, процентів за боргом в розмірі 408 000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 19 жовтня 2018 року 12 108 960,00 грн
27 листопада 2017 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі.
19 листопада 2018 року позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, а саме на майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження нерухомого майна у будь-який спосіб, зокрема шляхом проведення відкритих, публічних, електронних торгів, та передати нерухоме майно на зберігання; заборони відчуження майна, а також реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 .
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 реєстраційний номер НОМЕР_1, тип майна - комплекс, адреса нерухомого майна6 АДРЕСА_1, шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії спрямовані на відчуження нерухомого майна у будь-який спосіб, зокрема шляхом проведення відкритих, публічних, електронних торгів, та передано нерухоме майно на зберігання.
Заборонено відчуження майна, а також реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 реєстраційний номер НОМЕР_1, тип майна - комплекс, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 .
У листопаді та грудні 2018 року особи, які не брали участі у розгляді справи АТ "Універсал Банк", ОСОБА_6 та ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл" подали апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції від 20 листопада 2018 року, з тих підстав, що вона порушує їх права.
Також суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року у справі
№ 2-2767/09 задоволено частково позов ВАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на користьБанку у солідарному порядку заборгованість за кредитними договорами від 15 червня 2007 року
№ 06/2359Г-01к-07, від 15 червня 2007 року № 06/2359Г-02к-07, від 15 червня 2007 року № 06/2359Г-03к-07, від 30 листопада 2007 року № 06/2359/Г-04к-07 в розмірі 19 936 142,68 грн.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки: майновий комплекс, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 на праві власності та земельну ділянку, на якій знаходиться майновий комплекс, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 15 червня 2007 року, викладеним у новій редакції відповідно до додаткової угоди від 30 листопада 2007 року № 1, укладеної між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_4 (а. с. 85-92 том 1).
14 квітня 2011 року на виконання вищевказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження ВП № 25886852.
В межах виконавчого провадження накладено арешт на майно.
Постановою старшого державного виконавця про передачу майна на зберігання від 05 вересня 2016 року майновий комплекс передано на зберігання директору ТОВ "Ю Бі Сі Сервіс-Інтернешнл" ОСОБА_6 та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного та арештованого майна (а. с. 93-94 том 1).
22 жовтня 2018 року Відділом ПВР Департаменту ДВС направлено заявку на реалізацію арештованого майна ВП № 25886852.
Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що з інформації, яка міститься на електронному ресурсі ДП "СЕТАМ" аукціон "ІПОТЕКА. Комплекс нежитлових будівель і споруд, загальною площею 7775,2 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 " зупинено 22 листопада 2018 року 15:17 годині; причина зупинення торгів: ухвала Червонозаводського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2018 року у справі
№ 646/6461/17 (а. с. 135-139 том 1).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.