Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-6384/10
провадження № 61-9570св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі за первісним позовом (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року у складі судді Долі В. А., постанову Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2010 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 10 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11211724000, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 80 198 дол. США із зобов`язаннями повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановленими графіком погашення кредиту, але не пізніше 06 вересня 2017 року.
У забезпечення виконання кредитного договору 10 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11211724000, за яким поручитель зобов`язався перед банком відповідати за виконанням ОСОБА_1 усіх зобов`язань за кредитним договором (пункт 1.3).
У порушення умов вказаних договорів відповідачі зобов`язання за кредитним договором не виконали, у зв`язку з чим станом на 01 квітня 2017 року, утворилась заборгованість у розмірі: 69 494 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 9 873,83 дол. США - сума заборгованості за простроченими відсотками; а всього - 79 367,83 дол. США.
Збільшивши у подальшому позовні вимоги, ПАТ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2007 року у розмірі 169 677,49 дол. США.
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_1 про припинення поруки.
Зустрічний позов мотивовано тим, що 10 вересня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору. В лютому 2009 року, було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно із якими, без її згоди, збільшився обсяг відповідальності поручителя, зокрема відсоткової ставки в два рази, місячного платежу по тілу кредиту з 669 до 757 дол. США.
На підставі частини першої статті 559 ЦК України ОСОБА_2 просилавизнати припиненою поруку за договором поруки № 139838, укладеним 10 вересня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2, у зв`язку зі зміною (збільшення обсягу відповідальності) зобов`язання без згоди поручителя.
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій з підвищення відсоткової ставки та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості,
Зустрічний позов мотивовано тим, що відповідно до пункту 1.3.1 кредитного договору за користування кредитним коштами протягом перших 30 календарних днів, з дня видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,40% річних.
Згідно із пунктом 5.2 кредитного договору передбачено право банку змінювати розмір процентної ставки в сторону збільшення за певних умов. Проте банк, в порушення умов кредитного договору, не повідомив про збільшення розміру процентної ставки, відповідно до процедури зазначеної у пункті 5.2 кредитного договору, і без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною, що передбачено також частиною четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії банку відносно збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 24,80 % річних; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором згідно із початковою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.
Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11211724000 від 10 вересня 2007 року у розмірі 169 677,49 дол. США, що за встановленим офіційним курсом гривні до 1 долара США - 26,12 Національного Банку України на 16 квітня 2018 року становить 4 431 976 грн, з яких: 69 494 дол. США -заборгованість за кредитом (за курсом - 1 815 183,20 грн) та 100 183,49 дол. США - заборгованість за відсотками (за курсом - 2 616 792,70 грн).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 порушив зобов`язання перед банком, яке забезпечене порукою поручителя ОСОБА_2, у зв`язку із цим наявні правові підстави для стягнення в солідарному порядку з відповідачів кредитної заборгованості.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів, місцевий суд виходив з того, що позивачі за зустрічним позовом не довели належними та допустимими доказами наявність підстав про порушення їхніх прав споживачів, збільшення відсоткової ставки за прострочення платежів передбачено умовами кредитного договору, при цьому зазначив, що обсяг відповідальності поручителя не збільшився.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог банку та в цій частині ухвалено нове рішення.
Позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено частково.
Стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 11211724000 від 10 вересня 2007 року у розмірі: 69 494 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 9 873,83 дол. США - сума заборгованості за простроченими відсотками; а всього - 79 367,83 дол. США, що за курсом Нацбанку України 27,0811 за 1 дол. США на день ухвалення постанови складає 2 149 368,14 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині, апеляційний суд врахував, що звернувшись з позовом до суду у квітні 2010 року, ПАТ "Укрсиббанк" втратило право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а відтак проценти, нараховані після цієї дати, стягнуті бути не можуть.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з доводами місцевого суду щодо їх необґрунтованості.
Рішення місцевого суду в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про припинення поруки у зв`язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя не було предметом перегляду апеляційного суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не дослідили і не надали належної правової оцінки доказам у справі.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргуПАТ "УкрСиббанк" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
21 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про припинення поруки у зв`язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя не було предметом перегляду апеляційним судом, ухвалою Верховного Суду від 03.02.2020 року касаційне провадження в частині вказаних позовних вимог було закрито. З вказаних підстав рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 квітня 2018 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в касаційному порядкуне переглядається.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга в оскаржуваній частині підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 10 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11211724000, за умовами якого, позичальник отримав кредит у розмірі 80 198 дол. США.
Відповідно до розділу 5 цього кредитного договору встановлено порядок зміни процентної ставки, і зокрема в підпункті "а" пункту 5.2 зазначено, що відповідно до законодавства України, зокрема статті 651 ЦК України, сторони погодили, що Банк згідно умов пункту 1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення позичальником кредитної дисципліни (зокрема неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором).
В забезпечення виконання кредитного договору 10 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 139838, за яким поручитель зобов`язався перед банком відповідати за виконанням ОСОБА_1 усіх зобов`язань за цим кредитним договором, відповідно до пункту 1.3 кредитного договору.
Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку передбачено розділом 6 кредитного договору.