Постанова
Іменем України
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 390/384/19
провадження № 61-16840св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2010"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Єгорова С. М., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2010" (далі - ТОВ "Нива-2010") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
В обгрунтування позову посилалась на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
Згідно з договором оренди землі б/н від 05 січня 2008 року, який зареєстрований 15 червня 2010 року в Управлінні Держкомзему в Кіровоградському районі Кіровоградської області за № 041037200115, вона передала в оренду вказану земельну ділянку відповідачу строком на п`ятнадцять років.
Відповідно до розділу 4 зазначеного договору відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року.
Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2017 та 2018 році.
Посилаючись на викладені обставини, просила суд розірвати договір оренди землі б/н від 05 січня 2008 року, який зареєстрований 15 червня 2010 в Управлінні Держкомзему в Кіровоградському районі Кіровоградської області за № 041037200115.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2019 року позов задоволено.
Розірвано договір оренди землі, укладений 05 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Нива-2010", який зареєстрований 15 червня 2010 року у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України" за № 041037200115.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору оренди землі в частині зобов`язання сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2017-2018 роки, що є підставою для його розірвання.
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Нива-2010" подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Нива-2010" задоволено.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не дав належної оцінки всім доказам у справі, неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим дійшов безпідставних висновків про задоволення позову. Орендна плата за 2018 рік була сплачена відповідачем у грошовій формі у розмірі та у строк, встановлений договором, що виключає системних характер порушень договірних зобов`язань з боку орендаря та свідчить про відсутність підстав для розірвання договору.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій належним чином не дослідив усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував її доводи та не надав оцінки поданим нею доказам. Заявник зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою у 2017-2018 роках, станом на березень 2019 року заборгованість за користування земельною ділянкою не погасив. Зазначене порушення строків виплати орендної плати є порушенням умов договору оренди землі та підставою для його розірвання. Вказує, що нею були надані всі належні докази з приводу невиконання орендарем своїх обов`язків.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
04 жовтня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
07 жовтня 2019 року справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що згідно здержавним актом на право приватної власності на землю серії ІV-КР № 002627, виданим 29 березня 2002 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.
05 січня 2008 року між ОСОБА_1 та СВК "Нива", правонаступником якого є ТОВ "Нива-2010", укладено договір оренди зазначеної землі.
Договір зареєстровано 15 червня 2010 року у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК при Держкомземі України" за №041037200115.
Згідно з розділом 4 зазначеного договору розмір орендної плати за кожен рік використання земельної ділянки складає три відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної ділянки (паю).
Орендна плата може бути проведена с/г продукцією, в еквіваленті 3% визначеної відповідно до законодавства вартості орендованої земельної частики (паю). По замовленню орендодавця орендар проводить послуги в рахунок розрахунку за користування земельною ділянкою: оранку присадибної земельної ділянки, доставку соломи, сіна, інші послуги по собівартості на момент надання послуг.
Орендар проводить розрахунки протягом терміну, зазначеному в договорі, але не пізніше 31 грудня кожного року.
Відповідно до копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 рік, в 2015 та 2016 роках ОСОБА_1 нараховано та виплачено від ТОВ "НИВА-2010" доходи від надання майна в лізинг (оренду), а в 2017 році будь-яких доходів від ТОВ "НИВА-2010" позивачу не нараховано і не сплачено.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів та утриманих податків за № 1289 від 27 лютого 2019 року, ТОВ "НИВА-2010" нараховано ОСОБА_1 в четвертому кварталі 2018 року 5 489,99 грн доходу від надання майна в лізінг (оренду), відомості про виплату вказаної суми не зазначені, але з цієї суми стягнуто і сплачено податки в сумі 988,20 грн.
26 грудня 2018 року з відділення поштового зв`язку Бережинка ПАТ "Укрпошта" ТОВ "НИВА-2010" надіслало поштовий переказ ОСОБА_1 за адресою: Кіровоградська обл., с. Бережинка на суму 4 454,80 грн.
21 грудня 2018 року ТОВ "НИВА-2010", як податковим агентом, сплачено податки з доходів платника з РРОКПП 1391711781 за період січень - грудень 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.