Постанова
Іменем України
31 січня 2020 року
м. Київ
справа № 726/1991/18
провадження № 61-11907св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач 1 - Чернівецька міська рада,
відповідач 2 - державний реєстратор Чернівецької міської ради Карвацька Галина Федорівна,
відповідач 3 - публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Бабічук Анастасією Степанівною, на рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 25 березня 2019 року в складі судді Байцар Л. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року в складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Лисака І. Н.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Г. Ф., публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 31551 від 24 вересня 2016 року щодо реєстрації права власності на нерухоме майно розташоване по АДРЕСА_1 за ПАТ КБ "ПриватБанк" та скасувати запис про право власності № 16562351 в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який внесений державним реєстратором Чернівецької міської ради на рішення № 31551404 від 24 вересня 2016 року.
Позов мотивовано тим, що 22 вересня 2009 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений договір іпотеки № Е/V092936-1, згідно якого Банку в іпотеку передано житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20 березня 2017 року, вбачається, що 22 вересня 2016 року державним реєстратором Чернівецької міської ради Карвацькою Г. Ф. зареєстровано право власності на будинок по АДРЕСА_1 за ПАТ КБ "ПриватБанк".
Вважає, що реєстраційна дія та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а запис про державну реєстрацію права на спірний будинок за ПАТ КБ "ПриватБанк" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки державним реєстратором Карвацькою Г. Ф. не з`ясовано і не перевірено відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства.
Зазначав, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутній суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Вказував на те, що жодної вимоги він, як іпотекодавець, особисто не отримував. Жодної вимоги також не було надіслано і на адресу боржника - ОСОБА_2 , що також є порушенням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівців від 25 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, виходив з того, що така вимога є зайвою, оскільки зазначене рішення вичерпало свою дію внаслідок внесення відповідних відомостей до державного реєстру нерухомого майна.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування запису про право власності на нерухоме майно, місцевий суд виходив з того, що банком та державним реєстратором надано всі необхідні документи та наявність доказів належного направлення і отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимогу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Садгірського районного суду м. Чернівців від 25 березня 2019 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2019 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - адвокатом Бабічук А. С., на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки жодної вимоги він особисто не отримував та підпису не ставив. Крім того, жодної вимоги також не надіслано і на адресу боржника - ОСОБА_2 ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслано вимогу за адресою, за якою остання не проживала і зареєстрована ніколи не була.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПАТ КБ "ПриватБанк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 червня 2019 року, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 726/1991/18 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" 22 вересня 2009 року укладено кредитний договір №Е/V092936 із змінами, внесеними додатковою угодою від 30 грудня 2010 року, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 2 246 595 грн на строк до 20 вересня 2020 року під 18 % річних.
З метою забезпечення вказаного кредитного договору між банком та ОСОБА_1 22 вересня 2009 року укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку банку передано житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20 березня 2017 року, державним реєстратором Карвацькою Г. Ф. 22 вересня 2016 року право власності на будинок по АДРЕСА_1 . зареєстровано за ПАТ КБ "ПриватБанк".
Звертаючись до суду з даним позовом позивачем пред`явлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради про державну реєстрацію та їх обтяжень, індексний номер 31551 від 24 вересня 2016 року щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ПАТ КБ "ПриватБанк" та вимогу про скасування запису про право власності № 16562351 в Реєстрі речових про нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, який внесений державним реєстратором Чернівецької міської ради на під рішення № 31551404 від 24 вересня 2016 року.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 1 липня 2004 року) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частина друга статті 26 Закони України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Таким чином, вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора є зайвою, оскільки таке рішення вичерпало свою дію наслідок внесення відповідних відомостей до державного реєстру нерухомого майна.
Такий правовий висновок зроблений Великою Палата Верховного Суду в постанові від 04 вересня 2018 року в справі № 915/127/18.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Загальні правові засади звернення стягнення на предмет іпотеки та підстави визначені статею 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання боржником основного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся із заявою до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та згідно порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, надав перелік документів, необхідних для здійснення такої реєстрації, зокрема повідомлення про усунення порушення, адресовані на адресу позивача.
З матеріалів справи вбачається, що зі змісту укладеного між ОСОБА_1 та банком договору іпотеки, зокрема з пунктів 1, 18.6, 18.8.1, 15.8.2, 18.8.3, 18.9 договору, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань, вони не будуть виконані (виконані неналежним чином) та у випадку, виявлення погіршення стану майна, зменшення вартості майна, якщо Інформація та документи, надані іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, а також у випадках передбачених п. 18.9 договору про Іпотечний кредит. Звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі, виконавчого напису, за рішенням суду, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
Відповідно до пункту 29 договору іпотеки зазначено про застереження на задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору, шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а також переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити Іпотекодавця. При цьому, це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до частин першої, третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору, відповідно до частини першої статті 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку".