ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 2-3/12
провадження № 61-13397св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом - ОСОБА_2, ОСОБА_3, правонаступниками процесуальних прав та обов`язків якої є ОСОБА_4 і ОСОБА_5,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року, постановлену у складі судді Верланова С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про усунення порушень права користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення порушень права користування земельною ділянкою.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17 лютого 2012 року йому у задоволенні позову відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_2 - задоволено.
Усунено ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 відновити зруйновані ним межові знаки, знести встановлені на території ОСОБА_2 стовпчики для встановлення паркану та знести літню кухню, збудовану з порушенням плану забудови, яка частково знаходиться на території ОСОБА_2 .
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2 046 гривень. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у відшкодування витрат на правову допомогу по 844,50 гривень кожній.
ОСОБА_1 зазначає, що покладений в основу зазначеного рішення висновок судовоїбудівельно-технічної експертизи від 14 листопада 2011 року складений на підставі документів, які не містять необхідних даних про відстані між спірними земельними ділянками, суперечать генеральному плану села Стайки Кагарлицького району Київської області, планам забудови належних сторонам земельних ділянок та іншим актам, які містять відповідні відомості щодо відстаней. Вважає, що при вирішенні справи суд надав помилкову оцінку належності та допустимості поданих відповідачами за первісним позовом доказів, а також неправильно застосував норми матеріального права.
За таких обставин ОСОБА_1 просив скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, а у зустрічному - відмовити.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 8 грудня 2016 року, постановленою у складі судді Кириченка В. І., Калініченку С. Ф. у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2012 року відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявником в її обґрунтування обставини не є нововиявленими у розумінні вимог цивільного процесуального законодавства.
Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав неповної сплати судового збору, а також у зв`язку з пропущенням заявником встановленого цивільним процесуальним законодавством строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції і неподанням заяви про його поновлення.
9 березня 2017 року ОСОБА_1 на виконання ухвали суду подав квитанцію про доплату судового збору у визначеній апеляційним судом сумі, а також додаткові пояснення по суті цивільної справи; заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 8 грудня 2016 року із зазначенням поважних причин його пропущення заявник не подав.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на зазначену ухвалу суду першої інстанції. Повернено заявнику сплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір.
Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд керувався статтями 294, 297 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час її постановлення, та виходив з того, що заявник пропустив строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції і на вимогу суду апеляційної інстанції з заявою про його поновлення із зазначенням поважних причин пропущення не звернувся.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просив рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2012 року.
В частині оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року касаційна скарга мотивована тим, що ця ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заявник вважає, що, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки його доводам по суті справи, які підтверджують неправомірність та необґрунтованість рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 січня 2012 року.
Вважає, що повністю виконав вимоги ухвали апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 30 березня 2017 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У 2018 році справу передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.