Постанова
Іменем України
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 150/718/18
провадження № 61-22522св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області, у складі судді
Цимбалюк Л. П., від 16 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., від 20 листопада 2019 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину спільної сумісної власності подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 19 серпня 1981 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Заочним рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2015 року у справі
№ 150/629/15-ц шлюб між ними розірвано. Вказував, що за час шлюбу ними було придбано наступне майно: житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю магазину
літ. "Б", загальною площею 25,6 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 0524981500:01:002:0002, площею 0,1598 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану
по АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю магазину
літ. "А", загальною площею 270,6 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 16 липня 2019 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по
АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі магазину літ. "Б", загальною площею 25,6 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності
на 1/2 частину земельної ділянки,кадастровий номер 0524981500:01:002:0002,площею 0,1598 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої
по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі магазину літ. "А", загальною площею 270,6 кв. м, розташованоїпо АДРЕСА_1 .Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а майно, набуте сторонами під час шлюбу, поділу по 1/2 частині кожному зі сторін. Районний суд також виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду з дотримання строків позовної давності, встановленихчинним законодавством, а тому заява про застосування строку позовної давності є необґрунтованою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 16 липня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що відповідачем не надано доказів на спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Суд апеляційної інстанції також погодився із судом першої інстанції, зазначивши, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із цим позовом, оскільки доказів того, що відповідач оспорювала, порушувала право позивача на спірне нерухоме майно після розірвання шлюбу відповідачем суду не надано. Позивач у позові зазначав, що ним була надіслана відповідачу пропозиція з приводу добровільного поділу майна, яка залишена без відповідного реагування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки фактичним обставинам справи, необґрунтовано відхилили доводи відповідача. Спірні нежитлові будівлі магазину відповідач використовувала для здійснення підприємницької діяльності. Суди не звернули увагу на те, що земельна ділянка була набута відповідачем в порядку безоплатної приватизації, отже є її особистою власністю. На спірній земельній ділянці відсутнє будь-яке нерухоме майно. Позивач звернувся до суду зі спливом встановлених законом строків. Позивач у позовній заяві не навів орієнтований розрахунок судових витрат та не надав належних доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
14 січня 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 серпня 1981 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, актовий запис № 26.
Заочним рішення Чернівецького районного суду Вінницької області
від 15 вересня 2015 року у справі № 150/629/15-ц шлюб між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (т.1, а.с. 7).
Рішенням Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 22 травня 1996 року № 17 "Про клопотання перед Чернівецькою районною державною адміністрацією про надання дозволу жительці села Борiвка ОСОБА_3 на забудову індивідуального житлового будинку та надвiрних будівель" останній виділено земельку ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку i надвірних будівель, площею 0,16 га
(т.1, а.с. 75).
Рішенням Борівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області від 29 лютого 2008 року "Про оформлення права власності на будинок з будівлями та магазином у АДРЕСА_2 - А " вирішено оформити право власності на новий будинок з будівлями та магазином по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (т.1,а.с. 102).
Комунальним підприємством "Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" здійснено реєстрацію права власності на вище вказаний житловий будинок та нежитлову будівлю магазину, що підтверджується витягами про реєстрацію від 30 листопада 2008 року
№ 21092445 та № 21092469 9 (т.1,а.с. 10, 12).
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі рішення Борівської сільської ради від 05 травня
2008 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки,площею
0,1598 га, розташованої по АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд
(т.1 а.с. 15).
Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 11 жовтня 2010 року між
ОСОБА_4 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, останньою було придбано нежитлову будівлю магазину літ. "А",загальною площею 270,6 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1 (т.1,а.с. 16).
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено
у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.