ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №826/3366/16
адміністративне провадження №К/9901/24441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (судді: Файдюк В.В. (головуючий), Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі № 826/3366/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Здраво" (далі - позивач, ТОВ "Здраво") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення № 0028091706 від 26.11.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач сплатив єдиний соціальний внесок за січень-квітень 2015 року з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,4 у строки та в розмірах відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач зазначає, що при поданні звітів щодо єдиного соціального внеску за січень, лютий 2015 року була допущена технічна помилка у роботі програми електронного документообігу "М.Е.Doс", а саме у сформованому у ручному режимі за допомогою вказаної програми звітах за січень та лютий 2015 року помилково відображено автоматичний розрахунок полів, внаслідок чого після закриття та відправки звіту програма автоматично перерахувала його показники, у зв`язку з чим податковий орган отримав звіт з невірними показниками і в якому сума єдиного внеску була зазначена без врахування понижуючого коефіцієнта 0,4. Позивач вказує, що зазначені обставини були залишені відповідачем поза увагою та у зв`язку з цим безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несплату у повному обсязі зобов`язань по єдиному соціальному внеску.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0028091706 від 26.11.2015 Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що технічна помилка, допущена у звіті з єдиного внеску з юридичних осіб, не є правопорушенням у розумінні положень пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки визначена позивачем сума грошового зобов`язання перерахована до бюджету у визначений чинним законодавством строк та у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Здраво" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Здраво" (код ЄДРПОУ 34603398) є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та знаходився на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Позивачем були подані до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів: звіт від 18 лютого 2015 року за січень 2015 року із визначенням загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті на суму 867 905,36 грн; звіт від 19 березня 2015 року за лютий 2015 року із визначенням загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті на суму 860 081,41 грн; звіт від 6 квітня 2015 року за березень 2015 року із визначенням загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті на суму "-61 124,85" грн, у тому числі р.8.1 "-162 506,34 грн", та з сумою зменшеного нарахування єдиного внеску в розмірі 469 363,85 грн (р.7 п.7.1); звіт від 27 травня 2015 року за квітень 2015 року із визначенням загальної суми єдиного внеску, що підлягає сплаті на суму "-68 868,64" грн, у тому числі р.8.1 "-163 754,11 грн", та з сумою зменшеного нарахування єдиного внеску в розмірі 471 613,34 грн (р.7 п.7.1).
26 листопада 2015 року заступником начальника ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування прийнято рішення № 0028091706, яким на позивача накладено штраф у розмірі 200 935,89 грн та нараховано пеню у розмірі 23 341,58 грн за період з 21 лютого 2015 року по 30 квітня 2015 року.
Позивач у запереченнях зазначив, що у звіті за січень, лютий 2015 року у програмі "m.e.doc", за допомогою якої звіт відправляється до контролюючого органу, помилково було сформовано автоматичний розрахунок полів, через що після закриття звіту програма самостійно перерахувала звіт згідно проценту нарахування, встановленому для підприємства, без врахування понижуючого коефіцієнта 0,4, тобто податковий орган отримав звіт з помилковими показниками. Числові показники звітів, у справі, що розглядається, відповідачем жодним чином не заперечувалися та не спростовані.
Не погоджуючись зі спірним рішенням позивач оскаржив його в адміністративного порядку до ГУ ДФС у м. Києві та до ДФС України.
Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві про результати розгляду скарги від 24 грудня 2015 року за № 19553/10/26-15-10-08-16 відмовлено ТОВ "Здраво" у задоволенні первинної скарги повністю, а рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26 листопада 2015 року за № 0028091706 - залишено без змін. Рішенням ДФС України від 4 лютого 2016 року № 2295/6/99-99-10-02-07-25 залишено без задоволення скаргу ТОВ "Здраво", а рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26 листопада 2015 року № 0028091706 та ГУ ДФС у м. Києві від 24 грудня 2015 року № 19553/10/26-15-10-08-16 - залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем з метою застосування понижуючого коефіцієнту було виконано всі умови, встановлені пунктом 3 розділу II Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", у зв`язку з чим в січні 2015 року ТОВ "Здраво" отримало право на застосування понижуючого коефіцієнта 0,4.
При складанні позивачем звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за період січня 2015 року була допущена технічна помилка, а саме не було враховано понижуючого коефіцієнту 0,4. Зокрема, після закриття звіту програма самостійно перерахувала звіт та при розрахунку суми єдиного внеску було зазначено суму єдиного внеску в розмірі 37,26 % без врахування понижуючого коефіцієнта 0,4 (37,26 % * 0,4 = 14,90 %).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було помилково завищено суму єдиного внеску у зв`язку з не врахуванням понижуючого коефіцієнта 0,4, тобто належна сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті за січень 2015 року, складала 314 268,44 грн, сплата якої була здійснена згідно платіжних доручень від 30 січня 2015 року, 5 лютого 2015 року. Згідно звіту за лютий 2015 року з урахуванням застосування понижуючого коефіцієнту в розмірі 0,4, було нараховано єдиного внеску в сумі 312 550,12 грн, яка сплачена згідно платіжних доручень від 9 лютого 2015 року, від 20 лютого 2015 року, від 23 лютого 2015 року, від 5 березня 2015 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення позивача допущені у зв`язку з несвоєчасною сплатою ним єдиного внеску, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 2 частини першої статті 1.
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
10.2. Пункт 1 частини першої статті 4.
Платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
10.3. Підпункти 1, 4 частини другої статті 6.
Платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і
сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю/