ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2020 року
Київ
справа №1340/4937/18
адміністративне провадження №К/9901/10241/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року (прийняте судом у складі судді Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів: Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Головного управління МВС у Львівській області (далі - ГУ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати дії відповідачів протиправними та зобов`язати відповідачів здійснити доплату грошової допомоги в розмірі 189 000,00 грн відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - постанова № 707), згідно з встановленою позивачу ІІ групою інвалідності, яка настала після проходження служби внаслідок виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, тобто чотирирічного грошового забезпечення за вирахуванням раніше оплаченого 25.02.2011 - півторарічного періоду грошового забезпечення;
- стягнути з відповідачів на користь позивача кошти за відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2018 року позов задовольнив частково.
Зобов`язав ГУ МВС розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 05.12.2016 з додатками та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що постановою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 у справі № К/800/56228/13 встановлено, що ОСОБА_1 у 1985-1987 роках проходив строкову військову службу, зокрема у військовій частині 3214. Відповідно до архівної довідки управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь від 30 листопада 1992 року (на підставі архівних документів військової частини 3214) позивач виконував службово-бойові задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області з 30 січня по 07 червня 1987 року. З 07 червня 1993 року по 31 грудня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої був звільнений через хворобу. Відповідно до постанови військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26 січня 2011 року захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У лютому 2012 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.
Суд зазначив, що у позивача виникло право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, ним виконано умову для її виплати - надано підтвердження установлення інвалідності під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, що передбачено постановою № 707.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, як зазначили суди, безспірним є той факт, що у ОСОБА_1 є право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, зокрема, на її виплату в розмірі, більшому за раніше виплачену суму.
Для ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати ГУ МВС розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 05.12.2016 з додатками та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначив, що позивачем не наведено доказів, щодо характеру, глибини та тривалості страждань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
У скарзі посилається на те, що суди необґрунтовано частково задовольнили позов. А саме, встановивши фактично право позивача на виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язали відповідача розглянути заяву позивача від 05.12.2016. Таке рішення не є ефективним захистом прав позивача. Відсутність конкретного судового рішення дозволяє керівникам фінансової служби відомства маніпулювати законодавством.
Суди не дослідили всебічно докази у справи. Фактично встановлено суму, яка підлягає виплаті, і орган, який має її виплатити, проте суд не зобов`язав здійснити таку виплату, а зобов`язав розглянути заяву.
Також судами не взято до уваги і не досліджено всіх обставин що підтверджують завдану позивачу моральну шкоду.
На обґрунтування зазначає, що незважаючи на складні часи, недуг і захворювання ліквідатора аварії на ЧАЕС система створює проблеми та змушує в судових інстанціях доводити право виплат на оздоровлення. Основною причиною отриманого онкозахворювання стали саме нелюдські вчинки та неправові відносини можновладців, які принижували пенсіонера впродовж семи років, довели до безвихідного становища і відчаю на нервовому підґрунті.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.
Верховний Суд ухвалою від 22 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року № 881/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Копією виписки з акта огляду МСЕК № 257552 від 18.01.2018 підтверджується, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, ступінь втрати працездатності 65 %, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
05.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до ГУ МВС із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" від 12.05.2007 року № 707 (далі - постанова № 707).
Крім цього, 17.04.2018 позивачем було надіслано для долучення до попередньо поданої заяви про виплату одноразової грошової допомоги додатковий пакет документів. Всього, до заяви про виплату одноразової грошової допомоги додано: копію вимоги державного виконавця від 28.11.2016 № 09.1-45/6879; копію вимоги державного виконавця від 01.09.2016 № 09.1-45/89/В-3 5703; виписку із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 015058; копію виписки із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 840824; копію свідоцтва про хворобу від 26.01.2011 № 43; копію постанови ВЛК ГУМВС України у Львівській області від 26.01.2011 № 2; копію архівної довідки від 30.11.1992 № 10/1479; довідку про грошове забезпечення від 17.05.2011 № 16/4606; довідку НАСК "Оранта" від 24.04.2012 № 5-01/465; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 19.04.2012 № 194; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 16.12.2016 № 2605/10-11972; копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; копію посвідчення "Інвалід війни" 3 групи; картку реквізитів; копії паспорта та ідентифікаційного номера; копію листа ДФОП МВС України від 21.03.2018 № 15/2-Б-201; копію постанови ВЛК від 20.02.2018; копію експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27.10.2017 № 13; копію довідки МСЕК від 18.01.2018 № 257552; копію посвідчення "Інвалід війни" 2 групи.
Листом від 07.05.2018 за вих. № Б-8/31/17-2018 ГУ МВС повернуло ОСОБА_1 подану заяву та додані до неї матеріали, оскільки підстав для виплати одноразової грошової допомоги не достатньо (захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ).
Не погодившись з таким поверненням, позивач, з метою одержання відповідної доплати у сумі 189 000,00 грн, а також для відшкодування завданої йому такими протиправними, на його думку, діями відповідача моральної шкоди, звернувся з цим позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про міліцію", чинного на час звільнення позивача зі служби, до виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ. На них, а також на курсантів, слухачів, ад`юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Положення частин третьої - дев`ятої цієї статті поширюються на осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, а також на пенсіонерів міліції (частина десята статті 23 Закону).
Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 2007 року № 707 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 постанови № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися:
- під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи;
- у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
Крім цього, у пункті 1 постанови № 707 зазначено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім`ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.
Згідно із вимогами пунктів 5-7 постанови № 707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера.
Для виплати грошової допомоги обов`язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про проведену або не проведену раніше виплату.
Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
Як встановили суди позивач до заяви про виплату одноразової грошової допомоги додав: копію вимоги державного виконавця від 28.11.2016 № 09.1-45/6879; копію вимоги державного виконавця від 01.09.2016 № 09.1-45/89/В-3 5703; виписку із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 015058; копію виписки із акта огляду МСЕК від 03.02.2012 № 840824; копію свідоцтва про хворобу від 26.01.2011 № 43; копію постанови ВЛК ГУМВС України у Львівській області від 26.01.2011 № 2; копію архівної довідки від 30.11.1992 № 10/1479; довідку про грошове забезпечення від 17.05.2011 № 16/4606; довідку НАСК "Оранта" від 24.04.2012 № 5-01/465; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 19.04.2012 № 194; довідку Сихівського відділу соціального захисту від 16.12.2016 № 2605/10-11972; копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; копію посвідчення "Інвалід війни" 3 групи; картку реквізитів; копії паспорта та ідентифікаційного номера; копію листа ДФОП МВС України від 21.03.2018 № 15/2-Б-201; копію постанови ВЛК від 20.02.2018; копію експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27.10.2017 № 13; копію довідки МСЕК від 18.01.2018 № 257552; копію посвідчення "Інвалід війни" 2 групи.
Проаналізувавши зазначені вище правові норми та ретельно дослідивши докази у справі, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем при зверненні із заявою про виплату одноразової грошової допомоги було надано всі необхідні документи, передбачені постановою № 707.
Також суди зазначили, що постановою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 у справі № К/800/56228/13 встановлено, що ОСОБА_1 у 1985-1987 роках проходив строкову військову службу, зокрема у військовій частині 3214. Відповідно до архівної довідки управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь від 30 листопада 1992 року (на підставі архівних документів військової частини 3214) позивач виконував службово-бойові задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні Бригінського району Гомельської області з 30 січня по 07 червня 1987 року. З 07 червня 1993 року по 31 грудня 2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з якої був звільнений через хворобу. Відповідно до постанови військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26 січня 2011 року захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У лютому 2012 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.
Касаційний суд у цьому рішенні зазначив, що у позивача виникло право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, ним виконано умову для її виплати - надано підтвердження установлення інвалідності під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, що передбачено постановою № 707.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суди дійшли висновку про те, що безспірним є той факт, що у ОСОБА_1 є право на виплату спірної одноразової грошової допомоги, зокрема, на її виплату в розмірі, більшому за раніше виплачену суму.
Разом із тим, що стосується способу захисту прав позивача, то Суд виходить з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС).
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), п. 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі "Джорджевич проти Хорватії", п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі "Ван Остервійк проти Бельгії", п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.