ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №808/3402/15
адміністративне провадження №К/9901/27189/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
при секретарі судового засідання: Кучер Р.В.,
за участю:
представника відповідача Мєхтієвої К.А.,
представника третьої особи Завгородньої К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (правонаступником якої є Головного управління ДФС у Запорізькій області)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року (головуючий суддя - Шара І.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року (головуючий суддя - Суховаров А.В., судді: Головко О.В., Баранник Н.П.)
у справі №808/3402/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Запорізькій області,
третя особа: Запорізька обласна державна адміністрація,
про визнання протиправним і скасування висновку про результати перевірки достовірності відомостей.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 29 квітня 2015 року №182/08-29-17-04-2050423401 про результати перевірки достовірностей відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач дійшов необґрунтованих висновків про те, що в декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, зазначено недостовірні відомості про наявне у нього рухоме майно, а саме автомобіль РАФ 220301, оскільки вказаний транспортний засіб було реалізовано на підставі генеральної довіреності. У зв`язку з чим, на думку позивача, ним не було внесено до декларації за 2014 рік вказаний транспортний засіб.
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 29 квітня 2015 року №182/08-29-17-04-2050423401 про результати перевірки достовірностей відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади". Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 73,08 грн.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду директора Департаменту з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації з 26 грудня 2012 року.
6. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьої і четвертої статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року №1385/26162, ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_1, за результатами якої складено висновок від 29 квітня 2015 року №182/08-29-17-04-2050423401.
7. За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов висновку, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік зазначено недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав) набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 .
8. Позивач, не погодився з таким висновком та звернувся з вказаним позовом до суду.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вартість майна (майнових прав), вказаних позивачем у декларації про майно, доходи, витрати та зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній інформації про доходи, що отримані з законних джерел.
10. Також суди зазначили, що у 1999 році чинне законодавства не забороняло реалізовувати автотранспортні засоби за генеральною довіреністю без подальшого переоформлення транспортного засобу на нового власника, а тому позивач заповнюючи декларацію мав повне право вважати, що автомобіль РАФ 220301 йому не належить. Позивач більше як 15 років позбувся права власності на автомобіль РАФ-220301, державний номер 778-41НА, не володіє, не користується та не має фактичної можливості розпоряджатись ним. На час розгляду справи, автомобіль знятий з обліку та списаний за вибракуванням.
11. Крім цього, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійною підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Ця обставина обов`язково повинна бути поєднана з висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначив, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх такими, що суперечать діючому законодавству України, внаслідок чого і нормам матеріального та процесуального права.
13. Скаржник зазначив, що алгоритм та форма висновку за результатами перевірки затверджено наказом Міністерства фінансів України №1100 від 3 листопада 2014 року "Про затвердження порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", та форми висновку про результати такої перевірки" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 4 листопада 2014 року № 1385/26162.
14. Скаржник вказує на те, що за результатами перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" відносно позивача, складено висновок від 29 квітня 2015 року №182/08-29-17-04-2050423401, згідно з яким відомості вказані у декларації не відповідають наявній податковій інформації про майно, але відповідають наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.
15. Вказаний висновок складений на підставі відомостей листа Центру № 1 ГУ МВС України в Запорізькій області управління ДАІ від 25 березня 2015 року, згідно з яким за позивачем зареєстровано два транспортних засобів. Отже, на момент складання висновку, автомобіль РАФ 220301 не було знято з обліку Центру № 1 ГУ МВС України в Запорізькій області Управління ДАІ та був зареєстрований за позивачем.
16. Вважає висновок від 29 квітня 2015 року №182/08-29-17-04-2050423401 є правомірним і не підлягає скасуванню, оскільки складений на підставі фактичних даних органу державної влади.
17. У відзивах на касаційні скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" зазначає, що оскаржувані судові рішення, на його переконання, є законними та обґрунтованими, а тому не підлягають скасуванню, у зв`язку з чим наголошує на відсутності передбачених процесуальним законом правових підстав для задоволення поданих відповідачем скарг.
18. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
19. У судовому засіданні представник відповідача доводи касаційної скарги підтримав з підстав, викладених в ній та просив її задовольнити.
20. Представник третьої особи в судовому засіданні просила в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України; в редакції, що діяла після 15 грудня 2017 року), вважає за необхідне зазначити наступне.