ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №686/2558/19
адміністративне провадження №К/9901/28957/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача- Блажівської Н.Є.,
суддів: Гімона М.М.., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 липня 2019 року (головуючий суддя Продан Б.Г.),
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Іваненко Т.В., судді: Сторчак В. Ю. Граб Л.С.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Хмельницької митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
29 січня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Хмельницької митниці ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 11 грудня 2018 року №0177/40000/18.
Представник позивача в суді першої інстанції заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду. Мотивуючи поважність підстав пропуску звернення до суду, представник позивача зазначив, що постанова від 11 грудня 2018 року отримана позивачем лише 14 січня 2019 року, однак остання в період з 23 січня 2019 року по 25 січня 2019 року перебувала на амбулаторному лікуванні.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про скасування постанови № 0177/40000/18 від 11 грудня 2018 року про притягнення її до відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України залишено без розгляду.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) строк звернення із позовом до суду і вказані у заяві підстави поновлення строку звернення до суду не підтверджують поважність пропуску такого строку, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач в касаційній скарзі просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 у справі №686/2558/19 і направити справу до Хмельницького міськрайонного суду для продовження розгляду справи по суті.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу представника позивача без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 липня 2019 року про залишення позову без розгляду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року - без змін
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач зазначив, що строк звернення до суду пропущений позивачем з поважних причин, оскільки про наявність спірної постанови від 11 грудня 2018 року позивачу стало відомо лише 14 січня 2019 року після її отримання засобами поштового зв`язку. Необізнаність про наявність винесеної постанови, за твердженням позивача, є поважними причинами пропуску строку на її оскарження.
Позивач вважає, що обчислення десятиденного строку на оскарження постанови, з урахуванням строків вручення вказаної постанови, слід відраховувати з дати її вручення - 14 січня 2019 року, разом з тим, в період з 23 січня 2019 року по 25 січня 2019 року позивач перебувала на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою. Разом з тим, 26-27 січня були вихідними днями (субота-неділя), що унеможливило подання позовної заяви. Тобто, позивач не мала об`єктивної можливості звернутись до суду з позовом у встановленні законодавством строки.
2.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Заява представника позивача про поновлення строку на оскарження постанови була подана лише 8 липня 2019 року. Причини пропуску строку звернення до суду, вказані у цій заяві, визнані Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області не поважними, з чим погодився Сьомий апеляційний адміністративний суд.
Твердження представника позивача про ненадання судами першої та апеляційної інстанцій жодним чином належної оцінки доказам на які посилається позивач не відповідає дійсності, адже у судових рішеннях досліджено та чітко зазначено з яких саме підстав причини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними. Зокрема, надана правова оцінка довідці довільної форми з печаткою лікаря Білик О.М. від 25 січня 2019 року, досліджено факт отримання ОСОБА_1 повідомлення Митниці про дату розгляду справи та безпосередньо дату отримання оскаржуваної постанови Митниці, наявність представника у цій справі (договір про надання правової допомоги був чинним).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів позивача і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Згідно з частиною другою статі 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини першої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частин першої та четвертої статті 528 Митного кодексу України (надалі також- МК України; в редакції, чинній на час звернення повивача до суду) постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.
За змістом статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також - КУпАП ) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Наведеними нормами КАС України, МК України та КУпАП для справ щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначена подія, з якою пов`язаний початок перебігу процесуального строку, - день ухвалення відповідного рішення (постанови).
Разом з тим положення наведених норм необхідно тлумачити у системному зв`язку з вимогами частини третьої статті 122 КАС України, які встановлюють, що строк оцінюється з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовується сторонами у справі про порушення своїх прав позивач дізнався в день отримання відповідної постанови 14 січня 2019 року, разом з тим, до суду із позовною заявою звернувся з порушенням визначених КАС України, МК України та КУпАП строків, а саме 28 січня 2019 року.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивач вказувала, що в період з 23 січня 2019 року по 25 січня 2019 року перебувала на амбулаторному лікуванні, на підтвердження чого надала довідку. Разом з тим, 26-27 січня були вихідними днями (субота-неділя). що унеможливило подання позовної заяви.