РІШЕННЯ
Іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа №9901/130/19
адміністративне провадження №П/9901/130/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
за участю секретаря судового засідання Шоробури С.В.,
представника відповідача Нарольської Т.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.03.2019 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя.
2. Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 05.02.2019 № 329/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України".
3. Ухвалою від 13.03.2019 Верховний Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
4. 12.04.2019 надійшов відзив від Відповідача, 27.09.2019 - додаткові пояснення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач з серпня 1980 року по червень 1987 року працював народним суддею Луцького міського народного суду Волинської області.
6. Постановою Верховної Ради України від 29.11.2001 №2869-ІІІ позивач обраний на посаду судді Київського районного суду м. Одеси безстроково. Відповідно до Указу Президента України від 01.06.2004 №597/2004 позивача призначено на посаду заступника голови цього ж суду. 27.12.2001 позивач склав присягу судді.
7. 11.02.2014 Вищою радою юстиції розглянуто рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30.05.2013 щодо внесення подання про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги, висновок секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 17.12.2013, матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції ОСОБА_2 за вказаною рекомендацією і прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси.
8. 24.02.2014 Вищою радою юстиції було внесено до Верховної Ради України подання від 17.02.2014 №12/0/12-14 про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси у зв`язку із порушенням присяги судді, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції апарату Верховної Ради України на такому поданні.
9. Підставою для рішення про внесення такого подання стали висновки Вищої ради юстиції про обґрунтованість висновків Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, викладених у рішенні від 30.05.2013 №1590/дп-30 про направлення рекомендації для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси, відповідно до якого позивач при розгляді судових справ не виконав обов`язки судді щодо справедливого та безстороннього розгляду і вирішення судових справ відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства, порушення при вирішенні судових справ норм процесуального і матеріального права, а також вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності.
10. Подання Вищої ради юстиції позивачем було оскаржено до суду. Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 в задоволенні позову відмовлено.
11. Наказом в.о. голови Київського районного суду м. Одеси від 28.07.2016 №82-в позивачу надано щорічну основну та додаткову відпустку тривалістю всього 58 календарних днів з 05.09.2016 по 02.11.2016 включно.
12. 29.09.2016 Верховною Радою України прийнято постанову №1603-VIII про звільнення позивача з посади судді Київського районного суду м. Одеси відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 Конституції України у зв`язку з порушенням присяги судді.
13. За результатами голосування за рішення про звільнення позивача з посади судді проголосувало 230 народних депутатів.
14. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) про визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними, визнання незаконною та скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 про звільнення його з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги та закриття дисциплінарного провадження щодо нього.
15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.10.2016 було відкрито провадження в адміністративній справі №800/532/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними та скасування постанови. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України ухвалою від 11.01.2018 Верховний Суд прийняв справу№800/532/16 до провадження. За результатом розгляду справи рішення від 11.05.2018 Верховний Суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 :
- визнав протиправними дії Верховної Ради України з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016;
- визнав незаконною та скасував постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1603-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси у зв?язку з порушенням присяги судді;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовив.
16. Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд як суд першої інстанції керувався тим, що відбулося порушення права позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог частини п`ятої статті 216-1 Регламенту ВРУ про обов`язкове повідомлення судді про проведення засідання, на якому розглядатиметься питання про звільнення цього судді, не пізніше ніж за три дні до дня засідання. Судом також вказано на порушення порядку адміністративної процедури розгляду питання про звільнення позивача у зв`язку з неоголошенням головуючим на пленарному засіданні ВРУ подання Вищої ради юстиції про звільнення судді, що передувало б обговоренню питання про звільнення позивача, яке також не відбулося.
17. Постановою від 13.11.2018 Велика Палата Верховного Суду апеляційні скарги Верховної Ради України, ОСОБА_3 ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 - без змін.
18. 05.02.2019 Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 329/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України" за вчинення істотного дисциплінарного проступку.
19. Не погоджуючись з рішення Відповідача від 05.02.2019, Позивач звернувся із позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Аргументи позивача
20. Позов ґрунтується на таких підставах:
А) Рішення ухвалено неповноважним складом. Зокрема, ОСОБА_6, який є головою ВРП, не здійснив вихід із громадянства Російської Федерації, тому він не міг бути громадянином України і відповідно займати посаду у ВРП, яка розглядала питання про звільнення ОСОБА_1 із посади судді.
Б) Вища рада правосуддя не мала права розглядати подання Вищої ради юстиції України про звільнення ОСОБА_1 із посади судді за порушення присяги, оскільки це подання було адресовано Верховній раді України та було розглянуто Верховною Радою України 29.09.2016.
В) ВРП не мала права звільняти ОСОБА_1 із посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Такий вид дисциплінарного порушення судді як "вчинення істотного дисциплінарного проступку" було закріплено у Конституції України та Законі України "Про судоустрій і статус суддів" лише 30.09.2016. В той же час, інкриміновані ОСОБА_1 порушення мали місце у 2012 році та раніше, коли навіть не існувало поняття "вчинення істотного дисциплінарного проступку". Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В даному випадку, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за правопорушення, відповідальність за яке була встановлена вже після інкримінованих ОСОБА_1 порушень.
Г) Всупереч вимог ст. 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" не було подання дисциплінарної палати.
Д) Позивача не було повідомлено про засідання ВРП 05.02.2019. Внаслідок цього він був позбавлений права виступити на свій захист, надати аргументи про неможливість притягнення його до відповідальності.
Е) Всупереч вимог ч.4 ст. 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ВРП не застосувала строків для притягнення до відповідальності. На момент розгляду питання Вищою радою юстиції усі строки для притягнення ОСОБА_1 минули, ВРП в свою чергу не встановила, що всі інкриміновані ОСОБА_1 порушення мали місце від семи до п`ятнадцяти років тому.
Є) позивача притягнуто до відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення, що прямо заборонено ст. 61 Конституції України. Його було звільнено двічі на підставі одного і того ж подання Вищої ради юстиції України на засіданні Верховної Ради України - 29.09.2016 та на засідання Вищої ради правосуддя України - 05.02.2019. ОСОБА_1 було звільнено із посади судді Київського районного суду м. Одеси, хоча фізично він не був поновлений у списках суддів цього суду. Відтак, фактично мало місце звільнення ОСОБА_1 із посади, яку він навіть не обіймає.
Ж) "земельний мораторій", порушення якого стало підставою притягнення Позивача до відповідальності, суперечив нормам Конституції України щодо права власності та вільного розпорядження ним, що підтверджується позицією Європейського суду із прав людини, який у своєму рішенні у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" дійшов висновку, що абсолютна заборона купівлі та продажу сільськогосподарської землі в Україні є порушенням права людини на приватну власність, закріпленого в статті 1 Європейської конвенції з прав людини.
ВРП дійшла хибного висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства.
Аргументи відповідача
21. Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування навів такі аргументи:
А) Щодо ухвалення ВРП рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади судді неповноважним складом, то відповідно до витягу з протоколу засідання ВРП №8 від 05.02.2019 "за" звільнення Позивача проголосувало 19 членів Ради, "проти" - 0, "не брали участі в голосуванні" - 0. Оскаржуване рішення ВРП від 05.02.2019 № 329/0/15-19 ухвалено у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені. Відповідачем при ухвалені рішення ВРП від 05.02.2019 №329/0/15-19 дотримано вимог законодавства, зокрема, положень Конституції України та Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Б) Щодо незаконності розгляду ВРП подання Вищої ради юстиції України про звільнення ОСОБА_1 із посади судді. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №800/532/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Верховної Ради України з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016. Визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1603-УІІІ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Згідно із частиною другою статті 112 Закону України від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Статтею 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-УІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-УІІІ) до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про звільнення судді з посади.
З урахуванням вказаних законодавчих змін подання Вищої ради юстиції до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги має розглядатися Вищою радою правосуддя.
При цьому, рішення Вищої ради юстиції від 11.02.2014 № 92/0/15-14 "Про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги", в якому розглянуті та вирішенні питання правомірності, обґрунтованості та наявності підстав для внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді ОСОБА_1, є чинним, а його перегляд виходить за межі компетенції Вищої ради правосуддя у цьому провадженні.
12.12.2018 за вхідним № 10728/0/8-18 до Вищої ради правосуддя з Апарату Верховної Ради України надійшла копія подання Вищої ради юстиції від 17.02.2014 № 12/0/12-14 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси.
Автоматизованою системою розподілу справ доповідачем щодо подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги визначено члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_5
Суддю ОСОБА_1 повідомлено про дату, час і місце розгляду подання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
05.02.2019 Вища рада правосуддя, розглянувши подання та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача - члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_5, дійшла висновку про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси на підставі пункту 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, про що ухвалила оскаржуване рішення.
Таким чином, ухвалюючи рішення від 05.02.2019 № 329/0/15-19, Вища рада правосуддя діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України.
В) Щодо підстав звільнення ОСОБА_1 з і посади судді Київського районного суду міста Одеси. Частиною 2 ст. 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" було визначено, що порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об`єктивності неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.
При цьому, дії, які раніше охоплювалися поняттям "порушення суддею присяги", відповідно до чинного законодавства охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку, оскільки за змістом пунктів 1, 7 ч. 9 ст. 109 Закону України "Про судоустрій і статус судді" у редакції від 02.06.2016 істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Отже, редакційні зміни в описі неправомірних дій судді, що слугували підставою дня звільнення судці ОСОБА_1 з посади, не привели до скасування чи пом`якшення відповідальності.
Г) Щодо тверджень про неповідомлення про проведення засідання ВРП та розгляд 05.02.2019 питання про звільнення із посади судді. 24.01.2019 Вища рада правосуддя у відповідності до ч. 6 ст. 30 Закону України №1798-VІІІ повідомила ОСОБА_1 про засідання Вищої ради правосуддя 05.02.2019, до порядку денного якого включено питання щодо звільнення його з посади судді Київського районного суду міста Одеси.
Дане повідомлення було здійснено шляхом направлення листів на адресу Київського районного суду міста Одеси (вул. Варненська, 3-Б, м. Одеса, 65080). Крім того, повідомлення про розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді також було розміщене на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Таким чином, про засідання Вищої ради правосуддя 05.02.2019 ОСОБА_1 був повідомлений належним чином та у встановленому законодавством порядку. Проте на засідання Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 не з`явився.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону України № 1798-VIII суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
З огляду на вказану норму цього Закону Вища рада правосуддя розглянула питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за його відсутності.
Д) Щодо строків притягнення до відповідальності. Рішенням ВРЮ від 11.02.2014 № 92/0/15-14 було встановлено факт порушення суддею Ревою С.В. присяги. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №800/532/16, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Верховної Ради України з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016. Визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної від 29.09.2016 №. 1603-VІП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Статтею 3 Закону України від 21.12.2016 "Про Вищу раду правосуддя" до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про звільнення судді з посади.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статті 115 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VПІ "Про судоустрій і статус суддів" підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді,
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя в порядку статті 56 Закону України "Про Вищу Раду правосуддя".
Строк для прийняття рішень Вищою радою правосуддя в порядку статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" чинним законодавством не визначено.
Крім того, Вищий адміністративний суд України вже висловлював позицію стосовно застосування строків внесення ВРЮ подання про звільнення ОСОБА_1 (постанова Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 у справі №800/148/14) та зазначив: "Відповідно до частини першої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", - до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани. Частиною четвертою статті 87 цього Закону визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Порядок звільнення судді з посади за порушення присяги встановлений статтями 105, 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VІ. Аналіз приписів діючого законодавства України дає підстави для висновку, що законодавець розмежовує поняття "дисциплінарне стягнення" та "звільнення з посади у разі порушення присяги". Звільнення з останніх підстав не є дисциплінарною відповідальністю, та відповідно встановлений шестимісячний строк не підлягає застосуванню при вирішенні питання про звільнення з посади за порушення присяги".
Е) Щодо порушень, які стали підставами притягнення Позивача до відповідальності. Вчинення Позивачем дисциплінарного проступку підтверджено постановами Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 у справі № 800/436/13 та від 19.06.2014 у справі № 800/148/14. Цей факт не потребує доказування.
Постановою Верховної Ради України від 29.09.2016 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №800/532/16 (провадження№ П/9901/56/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Верховної Ради України з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016. Визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1603-VІІІ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині закриття дисциплінарного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що доводи позивача щодо відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку та закінчення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності вже були предметом розгляду Вищим адміністративним судом України, який постановою від 19 червня 2014 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції про внесення подання про його звільнення.
Отже, рішення Вищої ради юстиції від 11.02.2014 № 92/0/15-14 "Про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги" не визнано судом протиправним і не скасовано. При цьому, в судовому порядку визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України стосовно цього подання про звільнення судді ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
22. Суд оцінив обставини справи, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень та дійшов таких висновків.
(а) щодо ухвалення рішення неповноважним складом
23. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII (далі - Закон України №1798-VIII ) (в редакції від 11.01.2019, що діяла на часу ухвалення рішення, що оскаржується) визначено, що засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя або Дисциплінарної палати відповідно. Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує "за" або "проти".
25. Як вбачається із витягу з протоколу засідання ВРП №8 від 05.02.2019 "за" звільнення Позивача проголосувало 19 членів Ради, "проти" - 0, "не брали участі в голосуванні" - 0.
26. Отже, оскаржуване рішення ВРП від 05.02.2019 № 329/0/15-19 ухвалено повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухвалені.
27. Покликання позивача на те, що ОСОБА_6 не здійснив вихід із громадянства Російської Федерації та не може бути громадянином України та відповідно займати посаду у ВРП, відповідач у відзиві залишив поза увагою.
28. Оцінюючи ці доводи, Суд виходить з того, що безвідносно до того як ОСОБА_6 набув громадянство України, рішення, яке оскаржується, ухвалено такою кількістю голосів (19), якої достатньо навіть без урахування голосу ОСОБА_6 З цих підстав Суд ці доводи позивача відхиляє.
(б) щодо підстав розгляду ВРП подання Вищої ради юстиції України про звільнення ОСОБА_1 із посади судді та притягнення Позивача до відповідальності повторно
29. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №800/532/16 (провадження№ П/9901/56/18), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2018, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Верховної Ради України з розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси за порушення присяги на позачерговому засіданні Верховної Ради України 29.09.2016. Визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 № 1603-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду міста Одеси у зв`язку з порушенням присяги судді. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
30. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції керувався тим, що мало місце порушення права позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог ч. 5 ст. 216-1 Регламенту Верховної Ради України про обов`язкове повідомлення судді про проведення засідання, на якому розглядатиметься питання про звільнення цього судді, не пізніше ніж за три дні до дня засідання. Судом також вказано на порушення порядку адміністративної процедури розгляду питання про звільнення позивача у зв`язку з не оголошенням головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради України подання Вищої ради юстиції про звільнення судді, що передувало б обговоренню питання про звільнення позивача, яке також не відбулося.
31. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що наведені порушення Верховною Радою України порядку адміністративної процедури розгляду питання про звільнення позивача з посади судді свідчать про незаконність прийнятої за наслідками такого розгляду постанови та є підставою для її скасування. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині закриття дисциплінарного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що доводи позивача щодо відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку та закінчення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності вже були предметом розгляду Вищим адміністративним судом України, який постановою від 19.06.2014 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції про внесення подання про його звільнення.
32. Отже, рішення Вищої ради юстиції від 11.02.2014 №92/0/15-14 "Про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського районного суду м. Одеси за порушення присяги" не визнано судом протиправним і не скасовано. При цьому, в судовому порядку визнано незаконною та скасовано Постанову Верховної Ради України стосовно цього подання про звільнення судді ОСОБА_1 з посади за порушення присяги судді.
33. Відповідно до ст. 100 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) суддя суду загальної юрисдикції міг бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених ч. 5 ст. 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.