ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2020 року
Київ
справа №820/2786/16
адміністративне провадження №К/9901/30516/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського прикордонного загіну Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року (суддя Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (судді: Бершов Г.Є., Ральченко І.М., Катунов В.В.) у справі за позовом Харківського прикордонного загіну Східного регіонального управління державної прикордонної служби України до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції а Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд зобов`язати відповідача виключити висновки, зазначені в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ, абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ, абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ, абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ, абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ з акту ревізії від 30 березня 2016 року № 08-20/06.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДФІ в Харківській області проведено ревізію окремих напрямків фінансово - господарської діяльності Харківського прикордонного загону ( в/ч 9951), у тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету у зв`язку з оголошеною мобілізацією за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2016 року № 08-20/06. Позивач вважає висновки, зазначені в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ, абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ, абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ, абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ, абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ з акту від 30 березня 2016 року № 08-20/06 ревізії необґрунтованими та такими, що підлягають виключенню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що акт ревізії не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час ревізії порушення. Висновки зазначені в акті ревізії не породжують та не змінюють права та обов`язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному порядку може бути оскаржено лише рішення, яке породжує безпосередньо право чи обов`язки для позивача. Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні частини другої статті 17 КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилався на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки оскаржувані висновки відповідача є такими, що не відповідають дійсності, а також зазначив, що інший судовий порядок оскарження актів ревізії фінансових інспекцій законодавством не встановлений.
Скаржник не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Відповідач не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Харківського прикордонного загіну Східного регіонального управління державної прикордонної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у справі за позовом Харківського прикордонного загіну Східного регіонального управління державної прикордонної служби України до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/30516/18 (адміністративна справа№820/2786/16) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Олендера І. Я., суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року № 109/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33, що унеможливлює участь судді - доповідача - Олендера І. Я. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ДФІ в Харківській області проведено ревізію окремих напрямків фінансово - господарської діяльності Харківського прикордонного загону ( в/ч 9951), у тому числі щодо використання коштів, виділених з резервного фонду Державного бюджету у зв`язку з оголошеною мобілізацією за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2016 року № 08-20/06.
Даним актом встановлено коло певних порушень позивачем чинного законодавства, при цьому, позивач не погодився та оскаржує висновки, зазначені в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ, абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ, абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ, абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ, абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ.
Так, в абз.9 стор. 14 п.2 розділу ІІ зазначено, що військовою частиною 9951 не дотримано вимоги п. 5.1 Розділу 5 „Складання інвесторської кошторисної документації" ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, та п. 3, 4 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11 травня 2011 року №560, при використанні коштів обласного бюджету на виконання заходів регіональної програми "Облаштування та реконструкція українсько-російської ділянки державного кордону в межах Харківської області" на загальну суму 3500000,00 грн.
В абз. 9-10 стор 40 п.8 розділу ІІ зазначено наступне: "Крім того, на частину матеріальних цінностей (ЄГОЗА, дрова змішаних порід) були надані акти на списання, які також були оформлені в ході ревізії після проведення зустрічної звірки. Проте, ревізією не підтверджено наявність одного службового модулю загальною вартістю 62708,00 грн, що фактично є нестачею матеріальних цінностей. Вищевказане призвело до нестачі службового модуля на суму 62708,00 грн, чим завдано шкоди (збитків) в/ч 9951 на відповідну суму, та, як наслідок, відповідне порушення в фінансовій звітності призвело до завищення активів у формі № 1 "Баланс" за 2015 рік в сумі 62708,00 грн, що є порушенням п.1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV."
В абз.10 стор. 56 п.10 розділу ІІ зазначено наступне: "Таким чином, в порушення п.п. 20, 29 Порядку №228, ч.1 ст.49 Бюджетного Кодексу України та п.1 постанови №117 в/ч 9951 проведено оплату в сумі 92853,92 грн. за комунальні послуги, які фактично установою не спожито, що призвело до завищення касових та фактичних видатків у формі №2-д "Звіт про надходження та використання коштів загального фонду", а також заниження дебіторської заборгованості у формі №7д "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" за 2015 рік по КПКВ 1002030 за КЕКВ 2271 на суму 67442,76 грн, КЕКВ 2272 - 12253,91 грн та по КЕКВ 2274 на суму 13157,25 грн, чим порушено п.1 статтю 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV."
В абз.10 стор. 65 п.11 розділу ІІ зазначено наступне: "Всього закуплено продуктів харчування за цінами вище ринкових на загальну суму 98302,82 грн. та закупівлю за цінами, що нижче середніх цін, на суму 32105,68 грн".
В абз.9 стор. 72 п.15 розділу ІІ зазначено наступне: "Зважаючи на вищевикладене ревізією встановлено, що в/ч 9951 до розрахунку вартості послуг з харчування не включались витрати на оплату праці та нарахування на оплату праці, на оплату комунальних послуг, тобто не враховуються витрати, які безпосередньо несе військова частина."
Не погодившись з даними висновками акту ревізії, Харківським прикордонним загоном ( в/ч 9951) було подано заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту ревізії залишено без змін.
За результатами висновків ревізії ДФІ в Харківській області на адресу позивача направлено вимогу про усунення порушень від 20 квітня 2016 року № 20-08-25-14/2883.
Позивач не погодився із такими діями відповідача та звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.