1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 січня 2020 року

Київ

справа №826/28235/15

адміністративне провадження №К/9901/40167/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017 (суддя - Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі №826/28235/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київмлин" до, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -



встановив:

Приватне акціонерне товариство "Київмлин" (далі - ПрАТ "Київмлин") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві), яка полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення суми надміру сплачених грошових зобов`язань на підставі заяви від 08.07.2015 №1-181 та зобов`язати надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань.



Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що полягає у не вчиненні дій, направлених на повернення Приватному акціонерному товариству "Київмлин" суми надміру сплачених грошових зобов`язань на підставі заяви від 08.07.2015 №1-181. Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновки про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, у тому числі: зі збору за право використання місцевої символіки у розмірі 976 119,00 грн. (дев`ятсот сімдесят шість тисячі сто дев`ятнадцять гривень); з плати за землю у розмірі 1 830 000,00 грн. (один мільйон вісімсот тридцять тисяч гривень нуль копійок).



Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.



У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.



В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначає, що в силу приписів пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України всі сплати, які здійснюються платником податків на погашення грошового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, не можуть бути зарахованими контролюючим органом на сплату грошового зобов`язання.



Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.



Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Київмлин" звернулось до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 12.11.2014 №1-588, в якій просило зарахувати суму 118650,00 грн. в рахунок майбутніх платежів по сплаті плати за землю, а суму 2687469,00 грн. зарахувати в рахунок майбутніх платежів авансових внесків з податку на прибуток.



На обґрунтування надмірно сплаченого податкового зобов`язання позивачем додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 по справі №2а-783/12//2670.



Листом від 01.12.2014 №1204/10/26-56-10-05 ДПІ у Подільському районі повідомила позивача, що контролюючим органом готується заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.09.2014 №2а-783/12//2670 Верховним Судом України за винятковими обставинами, у зв`язку із чим заявлене позивачем питання буде вирішене після розгляду заяви Верховним Судом України.



08 липня 2015 року ПрАТ "Київмлин" повторно звернулось до ДПІ у Подільському районі із заявою №1-181, у якій просило перерахувати 2806119,00 грн. на поточний рахунок позивача.



Однак, у листі від 21.07.2015 №9209/10/26-56-20-02-04 податковий орган повідомив позивача, що сплачені останнім кошти поверненню не підлягають, оскільки щодо них минув строк, визначений частиною третьою статті 43 Податкового кодексу України, протягом якого може подаватись заява про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми.



Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.



За змістом підпункту 17.1.5 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.



Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.



Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.



У відповідності до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.



Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.



В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.




................
Перейти до повного тексту