ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 909/181/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Стефурака Ю. П. (керівник, наказ від 09.04.2019 № 125-О),
відповідачів - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Національного природного парку ?Гуцульщина? на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2019 (суддя Деделюк Б. В.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 (головуючий - Матущак О. І., судді Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) у справі
за позовом Національного природного парку ?Гуцульщина?
до: 1) Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області,
2) державного реєстратора Косівської міської ради Копильчука Віталія Михайловича,
3) Комунального підприємства ?Пістинське лісове господарство?,
4) державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру відділу у Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
про повернення земельної ділянки.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У лютому 2019 року Національний природний парк ? Гуцульщина ? (далі - НПП ?Гуцульщина?, Нацпарк) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (далі - Пістинська сільська рада, Сільрада), державного реєстратора Косівської міської ради Копильчука Віталія Михайловича (далі - держреєстратор), Комунального підприємства ?Пістинське лісове господарство? (далі - КП ?Пістинське лісове господарство?, Підприємство) та державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру відділу в Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - державний кадастровий реєстратор, відповідач-4) про повернення у первісний стан - у користування НПП "Гуцульщина" земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, цільове призначення - 03.08 "для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування" (далі - спірна земельна ділянка) шляхом: 1) визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Косівської міської ради Івано-Франківської області Копильчука Віталія Михайловича про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, на підставі якого до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень внесено запис, індексний номер 38082439, від 13.11.2017 (далі - рішення держреєстратора від 13.11.2017, оспорюване рішення); 2) визнання нечинною реєстрації державним кадастровим реєстратором спірної земельної ділянки; 3) зобов`язання державного кадастрового реєстратора вилучити із Публічної кадастрової карти України запис про спірну земельну ділянку; 4) визнання незаконним та скасування правовстановлюючого документа, на підставі якого держреєстратор здійснив реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, посилаючись на положення статей 43- 45, 150, 1861 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) і статей 4, 20, 40, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що наявна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку є незаконною та підлягає скасуванню з поновленням порушених прав позивача у попередній стан, тобто шляхом повернення спірної земельної ділянки з користування Пістинської сільської ради у користування Нацпарку, оскільки держреєстратор здійснив таку реєстрацію без додержання визначеної законом процедури, а саме за відсутності всіх необхідних документів, передбачених пунктами 811- 814 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статті 20 ЗК України, статей 5, 9, 24, 36 Закону України "Про Державний земельний кадастр" і статей 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 266, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зважаючи на які суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог та про недоведеність порушення прав НПП ?Гуцульщина? як землекористувача з огляду на те, що, земельна ділянка, стосовно якої до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень внесено спірний запис, Нацпарку у постійне користування не надавалася і до земель природно-заповідного фонду не належить, а перебуває у комунальній власності територіальної громади с. Пістинь в особі Пістинської сільської ради на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 "Про переведення земель з однієї категорії до іншої", що встановлено судовими рішеннями у справах № 909/741/18 та № 809/1312/15, які набрали законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду і постановою суду апеляційної інстанції, НПП ?Гуцульщина? звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 150 ЗК України, статей 20, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" і статей 80, 99 ГПК України, наголошуючи, що: 1) спірна земельна ділянка, яка знаходилася у кварталі № 12 під № 5 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1996 року, увійшла до складу земель природно-заповідного фонду та була передана у постійне користування НПП ?Гуцульщина?, тому її вилучення мало здійснюватися за погодженням з Верховною Радою України, а не за рішенням Пістинської сільської ради; 2) місцевий господарський суд на стадії підготовчого провадження безпідставно відмовив у задоволенні клопотання Нацпарку від 24.04.2019 про призначення судової земельно-технічної експертизи, яка дала би змогу встановити, що земельна ділянка, стосовно якої здійснено спірний запис, розташована у межах земельної ділянки, переданої НПП "Гуцульщина" у постійне користування; 3) у порушення норм процесуального закону апеляційний суд безпідставно відхилив клопотання позивача про проведення судової експертизи з питань землеустрою, не прийняв до розгляду доповнення та зміни до апеляційної скарги, подані з пропуском строку, а також не приєднав до матеріалів справи додаткових доказів, які за клопотанням від 16.10.2019 скаржник просив долучити після відкриття апеляційного провадження, натомість приєднав до матеріалів справи сумнівний письмовий доказ, поданий Сільрадою без жодних клопотань і пояснень щодо причин його несвоєчасного надання.
7. Крім того, до початку судового засідання до Верховного Суду надійшло клопотання НПП "Гуцульщина" від 22.01.2020 № 30/11 про залучення Міністерства енергетики та захисту довкілля України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що судове рішення у цій справі вплине на права та законні інтереси вказаного Міністерства.
Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання НПП "Гуцульщина" з тих мотивів, що відповідно до імперативних вимог частини 1 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Таким чином, за змістом статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу або їх може бути залучено до участі у справі виключно до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, що виключає підстави для залучення Міністерства енергетики та захисту довкілля України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Пістинська сільська рада та державний кадастровий реєстратор відділу у Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 05.04.1996 № 238 Косівському держлісгоспу надано у постійне користування землі лісового фонду площею 23003 га.
10. У подальшому відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 "Про переведення земель з однієї категорії до іншої" з лісового фонду Кутського держлісгоспу вилучено 72,8 га земель лісового фонду (сільськогосподарські угіддя та інші землі) до земель населених пунктів Косівського району, внаслідок чого загальна площа земель лісового фонду, які залишилися у користуванні Державного підприємства "Кутське лісове господарство" (далі - ДП "Кутське лісове господарство"), становить 22930,2 га.
Згідно з додатком до зазначеного рішення від Кутського держлісгоспу до населеного пункту Пістинської сільської ради передано 4,8 га земель, з яких: 3,7 га - під сінокосами, 0,5 га - садиби, 0,6 га - невкриті лісовою рослинністю. Відповідно до копії плану ділянки, призначеної для передачі до населеного пункту Пістинської сільської ради з виключенням із державного лісового фонду Косівського лісництва Кутського держлісгоспу з кварталу № 12 були передані ділянки 11, 5, 15 загальною площею 3,1 га, в тому числі: ділянка 11 площею 2,3 га, ділянка 15 площею 0,3 га, ділянка № 5 площею 0,5 га).
11. Державну реєстрацію за територіальною громадою с. Пістинь в особі Пістинської сільської ради права комунальної власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено за заявою Пістинської сільської ради від 13.09.2017, до якої додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Пістинської сільської ради для будівництва та обслуговування туристично-мистецького комплексу "Маєток Святого Миколая" площею 0,5 га.
Так, у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.11.2017 за індексним № 103471960 підставою виникнення права комунальної власності визначено Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності в зв`язку з їх розмежуванням".
12. Згідно з Указом Президента України від 14.05.2002 № 456/2002 "Про створення національного природного парку "Гуцульщина" на території Косівського району постановлено створити НПП "Гуцульщина" загальною площею 32271 га, в тому числі: 7606 га земель, що мають бути надані йому в постійне користування з вилученням, з яких: за рахунок земель Кутського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України - 6790 га; Косівського міжгосподарського лісгоспу - 816 га, та 24665 га земель, що мають бути включені до складу Нацпарку без вилучення, в тому числі: за рахунок земель Кутського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України - 14772 га; Косівського міжгосподарського лісгоспу - 9893 га.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 № 182-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" надано дозвіл НПП "Гуцульщина" на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні ДП "Кутське лісове господарство", розташованої на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням її зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 № 495-р "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" Нацпарку надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 6674 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси)), що перебувають у постійному користуванні ДП "Кутське лісове господарство", розташованих на території Косівського району Івано-Франківської області, в тому числі на території Пістинської сільської ради - 712,1447 га, з подальшим наданням їх Нацпарку у постійне користування для забезпечення його функціонування.
13. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі № 809/1312/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано розпорядження Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 04.07.2013 № 193 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування НПП "Гуцульщина".
Зазначеною постановою встановлено, що згідно з проєктом землеустрою до складу земельної ділянки, що проєктується для виділення НПП "Гуцульщина" із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), яка перебуває у постійному користуванні ДП "Кутське лісове господарство", включено земельну ділянку площею 0,5 га земель житлової та громадської забудови, що передані Сільраді згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 (квартал № 12 ділянка № 5) та належить до земель Пістиньської сільської ради.
Позиція Верховного Суду
14. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
15. Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
16. Дійсно, преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.