УХВАЛА
22 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 463/6134/14-а
Провадження № 11-1088апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 04 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: ЛКП "Господар", ОСОБА_2, Львівська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру", про скасування ухвал Львівської міської ради № 3341 та № 3738, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, треті особи: ЛКП "Господар", ОСОБА_2, Львівська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру", про скасування ухвал Львівської міської ради від 08 липня 2010 року № 3738 "Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_3 та від 18 лютого 2010 року № 3341 "Про погодження гр. ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_3
Личаківський районний суд м. Львова ухвалою від 04 січня 2019 року, яку залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, провадження у цій справі закрив.
Суди попередніх інстанцій інстанції виходили з того, що позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки та рішення про погодження місця розташування земельної ділянки третій особі з огляду на порушення його права користування спірною земельною ділянкою. Тобто предметом цього спору є порушене право позивача як землекористувача, а, отже, цей спір є цивільно-правовим та має розглядатись за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач подав касаційну скаргу на означені судові рішення.
З касаційної скарги вбачається, що аргументи скаржника зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушили правила предметної юрисдикції. Скаржник вважає, що цей спір не має приватно-правового характеру, оскільки позивач оскаржує рішення відповідача, прийняті ним як суб`єктом владних повноважень.
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 30 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.