УХВАЛА
22 січня 2020року
м. Київ
Справа № 565/328/17
Провадження № 11-1062апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 серпня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Наталії Віталіївни, третя особа ОСОБА_1, про визнання протиправними дій та скасування рішення, і
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати:
протиправними дії відповідача щодо реєстрації права власності на торговий павільйон площею 15,9 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 індексний номер 14841704;
протиправним та скасувати рішення від 31 липня 2014 року про державну реєстрацію права власності на цей об`єкт та запис про право власності № 6527850 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Вимоги мотивувала тим, що безпосередньо біля належних їй на праві власності крамниці та кафе незаконно поставили кіоск, чим створили перешкоду у користуванні та обслуговуванні магазину, а також в оформленні прав на земельну ділянку для обслуговування цього нерухомого майна. У листопаді 2016 року позивачці стало відомо, що власник торгового павільйону зареєструвала право власності на нього. При цьому зареєструвала незаконно та усупереч законодавству, оскільки адреса цій тимчасовій споруді не присвоювалась, павільйон не пов`язаний із землею фундаментом, є тимчасовою спорудою.
Кузнецовський районний суд Рівненської області постановою від 04 серпня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позов задовольнив.
З ухваленими судовими рішеннями не погодилась ОСОБА_1, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрити провадження у справі у зв`язку з порушенням судами правил предметної юрисдикції.
Покликається на те, що спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути й вирішені питання, пов`язані з реєстрацією речових прав власності на нерухоме майно.
За правилами частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон -№ 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.