Постанова
Іменем України
21 січня 2020 року
м. Київ
справа № 751/4233/18
провадження № 51-1732 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Марчука О.П., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Браїла І.Г.,
захисника Попсуйка Л.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Попсуйка Л.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 березня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 296 КК до покарання у виді арешту на строк 5 місяців.
Згідно з вироком, 04 квітня 2018 року о 16.20 год, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля магазину "У Болдіної гори", розташованого за адресою: вул. Лісковицька, 3 у м. Чернігові, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, кинув камінням у раніше незнайому ОСОБА_2, яка проходила біля вказаного магазину. Після чого, ОСОБА_1 повалив потерпілу ОСОБА_2 на землю та завдав їй ударів ногою по голові, заподіявши останній легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 березня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості. На обґрунтування своїх вимог зазначає про неправильну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК, оскільки він не мав наміру порушувати громадський порядок, а тілесних ушкоджень завдав потерпілій з особистих мотивів. Вказує про безпідставне визнання обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані сп`яніння, оскільки за вказані дії вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП. Вважає призначене покарання надмірно суворим, оскільки поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися такі обставини, як: офіційне працевлаштування, позитивна характеристика, щире каяття, сімейний стан та часткове відшкодування завданих збитків. Вказує, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки не містить відповідей на всі доводи апеляційних скарг.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник Попсуйко Л.А., підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційної скарги захисника та просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 296 КК суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК наведено докладні мотиви. Оцінка доказів згідно з вимогами ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, що постановив вирок. Отже при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Вирішуючи питання про спрямованість умислу ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив із сукупності всіх обставин кримінального правопорушення, зокрема часу, місця й характеру дій засудженого ОСОБА_1, який в денну пору доби, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці - поблизу кафе, ігноруючи елементарні правили поведінки і моралі, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, кинув каміння у раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_2, після чого повалив її на землю та став завдавати удари ногами по голові до моменту коли його дії були припинені сторонніми особами, чим порушив громадський порядок, правила і норми поведінки в суспільстві, а також спричинив потерпілій тілесних ушкоджень.
Вказані обставини в судовому засіданні підтверджено показаннями самого ОСОБА_1, який не заперечував, що в день події безпричинно кинув каміння в незнайому йому жінку, після чого підбіг до неї, схопив за волосся, повалив на землю та завдав удару ногою по голові; показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що вони раніше не були знайомі з ОСОБА_1 і його дії були безпричинними та неочікуваними для неї.
Крім того, згідно з даними протоколу огляду речей від 03 травня 2018 року, під час якого було оглянуто оптичний диск з відеозаписом розповіді свідка ОСОБА_3, який вказує на ОСОБА_1, як на особу, що безпричинно напала на ОСОБА_2 ; даними протоколів слідчих експериментів від 22 травня 2018 року за участю потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які вказали, що ОСОБА_1, перебуваючи у стані сп`яніння, безпричинно жбурнув камінням у бік ОСОБА_2, а потім повалив її на землю та став завдавати тілесні ушкодження.