Постанова
іменем України
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 707/2598/17
провадження № 51-1136км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 27 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4 грудня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250270000742, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Виграїв Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Черкаського районного суду Черкаської області
від 1 вересня 2016 року за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік,
якого визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомЧеркаського районного суду Черкаської області від 27 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 4 грудня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 22 червня 2017 року близько 6 години 30 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_1 , під час конфлікту, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, умисно завдав ОСОБА_2 два удари металевим відром в ділянку голови. При цьому ОСОБА_2 втрачаючи свідомість, стала падати на землю, а ОСОБА_1 продовжував наносити їй удари ногами в ділянку спини, внаслідок чого потерпіла повністю втратила свідомість. Коли ОСОБА_2 опритомніла і перебувала в положенні сидячи, ОСОБА_1 знову завдав їй два удари кулаком правої руки в ділянку спини й три удари правою ногою в ділянку спини, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що всупереч вимогам статей 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд не надав оцінки зібраним доказам окремо та в їх сукупності, обґрунтував рішення про виправдання ОСОБА_1 на суперечливих та неперевірених належно доказах, взявши до уваги лише доводи сторони захисту, фактично не оцінивши докази обвинувачення, не проаналізувавши їх з точки зору взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами. Зазначає, що поза увагою суду залишено послідовні та незмінні показання потерпілої ОСОБА_2 щодо спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Також вказує на упередженість та необ`єктивність суду в оцінці показань свідка ОСОБА_3, який був очевидцем конфлікту та неодноразово повідомляв, що саме ОСОБА_1 завдав тілесні ушкодження потерпілій. Крім того, на думку прокурора, суд не звернув уваги на суперечність у показаннях свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про давність знайомства між ними. Також вказує, що всупереч вимогам ч. 12 ст. 290 КПК визнано допустимими доказами, які підтверджують позицію обвинуваченого, показання свідка ОСОБА_4, незважаючи на те, що положення цієї статті позбавляють суд права допустити відомості, які були не відкриті одній зі сторін кримінального провадження, як докази. Вважає, що судом при визнанні ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК, не було взято письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Посилається на те, що апеляційний суд не усунув помилки допущені судом першої інстанції, а саме суперечності між показаннями ОСОБА_1 та свідка сторони захисту - ОСОБА_4, які не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, показаннями інших свідків і потерпілої, та відсутність належного в їх сукупності аналізу, що у свою чергу свідчить про недотримання місцевим судом положень кримінального процесуального закону. Крім того, вважає безпідставним визнання належними та допустимими доказами невинуватості ОСОБА_1 наданий ним під час судового розгляду оригінал квитка та розклад руху автобусів за маршрутом № 158 "Черкаси: автостанція-2 - Вергуни", оскільки ці документи встановлюють лише факт руху автобусу по певному маршруту без зазначення придбання квитка конкретною особою. Окрім того, зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. ст. 370, 419 КПК належно не перевірив доводи апеляційних скарг прокурора та потерпілої, не провів ретельного аналізу й оцінки доказів і таким чином ухвалив незаконне та необґрунтоване судове рішення.
В доповненнях до касаційної скарги прокурор наводить ті ж самі доводи, що і в касаційній скарзі, а також зазначає, що не дотримавшись основоположних засад кримінального провадження, суд визнав пріоритетним право саме обвинуваченого збирати та подавати докази суду, порушивши право прокурора та потерпілої на подання ними своїх доказів, доведення перед судом їх переконливості, тим самим поставив сторони в нерівні умови у реалізації своїх процесуальних прав.
Виправданий ОСОБА_1 подав на касаційну скаргу прокурора з доповненням заперечення, в яких просить судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Кулаківський К.О. підтримав касаційну скаргу прокурора частково та просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Кулаківського К.О., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 433КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що доводи прокурора про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. ст. 370 і 419 КПК є обґрунтованими.