ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 354/28/17
провадження № 51-505км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суд у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Руденко О.П.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Гандзюк І.Р.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014090110000014, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, жителя м АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2018 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, та виправдано за недоведеністю в його діях зазначеного кримінального правопорушення.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 15 листопада 2018 року вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він умисно, всупереч та з метою невиконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2011 року, що набуло законної сили, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов`язано провести перебудову добудови до квартири АДРЕСА_2 та звільнити від добудови земельну ділянку ОСОБА_2, маючи реальну можливість виконати це рішення, не здійснив належним чином перебудову добудови до вказаної квартири, тим самим не звільнив земельну ділянку потерпілої ОСОБА_2 загальною площею 0,0022 га від самочинного будівництва.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, яка їх подали
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, щосуд першої інстанції:
- не мотивував у вироку, чому не бере до уваги докази обвинувачення, зокрема, показання її та свідка - інженера-геодезиста ОСОБА_4, який підтвердив, що під час обмірів земельної ділянки наприкінці 2016 року ним установлено, що частина добудови до квартири, що належить ОСОБА_1 , знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2, а також чому не враховує виміри ПП "Карпатигеодезпроект" від 11 квітня 2013 року;
- навів показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без будь-якого їх аналізу та оцінки, прийняв до розгляду клопотання свідка ОСОБА_7, при цьому відмовляв у задоволенні клопотань потерпілої та прокурора;
- необґрунтовано відмовив у задоволенні її клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою визначення точної площі самочинної забудови.
Суд апеляційної інстанції:
- не звернув увагу на порушення суду першої інстанції, не дослідив повторно докази, безпідставно відмовив у задоволенні її клопотань;
- не мотивував належним чином свого рішення про залишення без зміни виправдувального вироку суду першої інстанції.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та наводячи аналогічні доводи, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційні скарги не надходило.
У судовому засіданні:
- прокурор та потерпіла підтримали касаційні скарги частково, просили скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції;
- виправданий та захисник вважали судові рішення законними й обґрунтованими та просили залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
У касаційних скаргах порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, відповідно до приписів ст. 433 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, та перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам, наведеним у касаційних скаргах, в частині встановлених судом фактичних обставин провадження та оцінки доказів, у тому числі показань свідків, належність і допустимість яких було перевірено судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.
Винуватість особи має бути доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК).
Виходячи зі встановлених судом першої інстанції обставин кримінального провадження та досліджених у судовому засіданні доказів, висновок суду про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, Суд вважає правильним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції ОСОБА_6 від 6 листопада 2013 року закінчено виконавче провадження ВП № 36555997 про примусове виконання виконавчого листа № 2-2, виданого 8 лютого 2013 року Яремчанським міським судом Івано-Франківської області, про визнання самочинним будівництвом добудови до квартири АДРЕСА_2, яким зобов`язано ОСОБА_1 і ОСОБА_3 провести перебудову добудови до вказаної квартири, звільнивши від добудови земельну ділянку ОСОБА_2 . Боржником рішення суду виконано (проведено перебудову добудови до вказаної квартири, звільнено від добудови земельну ділянку ОСОБА_2 ), що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 2 від 4 листопада 2013 року та актом державного виконавця від 5 листопада 2013 року (том 1, а.п. 97).