ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 308/3861/16-к
провадження № 51-2271км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Лібермана С.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014070000000095, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина та уродженця Грузії, жителя м. Києва, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року щодо засудженого ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 КК із застосуванням ст. 69 КК - на строк 5 років без конфіскації майна;
- за ч. 1 ст. 309 КК - на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 4 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у середині вересня 2014 року під час відпочинку в одній із рекреаційних зон Києва незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який знайшов на прилеглій до зони відпочинку ділянці.
Надалі, під час підготовки до від`їзду у Францію, ОСОБА_1 з метою прихованого переміщення через державний кордон України для подальшого особистого вживання загорнув попередньо знайдений наркотичний засіб у папір та поклав серед особистих речей у кишеню свого рюкзака. Вказаний рюкзак разом з іншими сумками він помістив у багажний відділ належного йому автомобіля "Мерседес", д.н.з. НОМЕР_1 .
27 вересня 2014 року ОСОБА_1 виїхав з м. Києва та прослідувавши територією України близько 17:15 на власному автомобілі "Мерседес" заїхав на митний пост "Тиса" Чопської митниці Міндоходів. Маючи на меті перемістити наркотичний засіб через кордон з приховуванням його від митного контролю, ОСОБА_1 під час проходження такого контролю не заявив митному органу про його наявність.
Під час поглибленого огляду вищевказаного транспортного засобу інспектором Чопської митниці Міндоходів було виявлено паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, - канабісом вагою 1,2798 г у перерахунку на суху речовину.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого ОСОБА_1 через м`якість, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів прокурор зазначає, що:
- призначаючи покарання, суд у вироку не зазначив, які обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та є підставами для висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_1 вимог ст. 69 КК;
- формальне зазначення без належного вмотивування пом`якшуючих обставин, а саме активної участі обвинуваченого в культурному житті України та за її межами, відсутності попередніх судимостей, наявності на утриманні неповнолітньої дитини та батьків непрацездатного віку (дані щодо яких відсутні у матеріалах кримінального провадження), не дають підстав згідно зі ст. 69 КК для застосування вимог вказаної норми кримінального закону;
- з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, виправлення ОСОБА_1 можливо лише при призначенні йому реального покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ст.305 КК;
- суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)ретельно не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора, і не мотивував свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- прокурор підтримала касаційну скаргу;
- засуджений та захисник вважали судові рішення законними та обґрунтованими й просили залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи прокурора щодо істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого через м`якість Суд, ураховуючи надані матеріали кримінального провадження, не може взяти до уваги як обґрунтовані з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.