Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 757/29352/19-к
провадження № 51-4245 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.,
представника
ТОВ "Восход Солар" Шапран К. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Максименка О. Р., який діє в інтересах ТОВ "Восход Солар", на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000113.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Костецького Є. Й. про визначення порядку зберігання речових доказів.
Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 42019000000000113 від 14 січня 2019 року шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (в подальшому - АРМА), в управління для реалізації або передачі в управління в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", фотогальванічних елементів CNBM потужністю 245Вт (CNBM-245P, 2013р.) у кількості 56 320 шт., на яке ухвалою Київського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року накладено арешт із забороною їх відчуження у будь-який спосіб.
Ухвалою від 6 серпня 2019 року Київський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Максименка О. Р. в інтересах ТОВ "Восход Солар" на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Максименко О. Р., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Адвокат вбачає, що рішення Київського апеляційного суду від 6 серпня 2019 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує належне ТОВ "Восход Солар" право на апеляційне оскарження.
Касаційна скарга адвоката мотивована тим, що слідчий суддя вийшов за межі клопотання про вирішення долі речових доказів, передавши майно в АРМА, чим позбавив ТОВ "Восход Солар" права користування та володіння зазначеним майном.
Адвокат зазначає, що, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою порушення слідчим суддею конституційних принципів володіння, користування та розпорядження майном, що гарантуються ст. 41 Конституції України, положенням ч. 7 ст. 100 КПК, ст. 173 КПК та загальними засадами кримінального провадження, передбаченими ст. ст. 7, 9, 21 КПК, і прецедентною практикою ЄСПЛ.
Позиції інших учасників судового провадження
Представник ТОВ "Восход Солар" Шапран К. С. підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Ці вимоги стосуються й ухвал, постановлених слідчими суддями, як одного з видів судового рішення.
Порядок кримінального провадження на території України відповідно до положень ч. 1 ст. 1 КПК визначається кримінальним процесуальним законодавством України. Так, у ч. 1 ст. 392 КПК встановлений перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. При цьому в ч. 3 цієї статті зазначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Так, оскарженими під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 51) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 111) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу.