Постанова
іменем України
30 січня 2020 року
м. Київ
справа № 489/1080/18
провадження № 51-1520км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Волевач О. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 вересня 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150170000323, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаєва, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 20 січня 2018 року приблизно о 22:00 знаходячись по просп. Мира, 40 у м. Миколаєві, під приводом перевіри документів, таємно, шляхом вільного доступу, викрав належні ОСОБА_2 два мобільних телефона з сім-картами, дві кредитні картки та грошові кошти, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3198,98 грн.
Крім того, 1 квітня 2018 року в період часу з 10:00 до 18:20, ОСОБА_1 діючи повторно, шляхом вільного доступу, викрав з території домоволодіння розташованого на АДРЕСА_2, майно належне ОСОБА_3, заподіявши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 185 КК та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок районного суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Прокурор вважає, що суд безпідставно визнав наявні у справі доказів недопустимими, пославшись на те, що досудове розслідування здійснено за відсутності захисника, оскільки, на думку прокурора, така участь, відповідно до вимог КПК, не була обов`язковою. Суд апеляційної інстанції всупереч вимог ч. 2 ст. 419 КПК належним чином всіх доводів апеляційної скарги прокурора не перевірив та не зазначив підстав, з яких визнав скаргу необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду справи судами, є обґрунтованими, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2018 року було залучено захисника за призначенням для здійснення захисту ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження. При цьому, суд зазначив, що обвинувачений має розлади психіки і поведінки, що є підставою для обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні.