Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 462/2372/15-к
провадження № 51-4650 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.,
прокурора Матюшевої О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Гуменної І. Р., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Львівського апеляційного суду від 11 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140060002376, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Львів, зареєстрованої у АДРЕСА_1, проживаючої у АДРЕСА_2, раніше судимої, останнього разу вироком Сихівського районного суду м. Львова від 21 березня 2015 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 6 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду міста Львова від 28 грудня 2009 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно ч. 3 ст. 72 КК покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень, ухвалено виконувати самостійно.
Вирішено питання про долю речового доказу.
Вироком Львівського апеляційного суду від 11 червня 2019 року вирок Залізничного районного суду м. Львова від 6 вересня 2018 року у частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (місяців).
На підставі ч. 1 ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду міста Львова від 28 грудня 2009 року із врахуванням постанови Сихівського районного суду м. Львова від 7 листопада 2011 року та покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 21 травня 2015 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки та штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Строк покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з моменту її затримання та звернення вироку до виконання.
У решті вирок Залізничного районного суду м. Львова від 6 вересня 2018 року залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 22 липня 2014 року о 17 год, перебуваючи в приміщенні торгового центру "Сільпо" по вул. Виговського, 100 у м. Львові, з корисливого мотиву, діючи повторно, таємно викрала майно ТОВ "Фоззі-Фуд", чим завдала майнову шкоду ТОВ "Фоззі-Фуд" на загальну суму 173 (сто сімдесят три) грн, однак свій умисел не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони магазину за межами кас,.