Постанова
Іменем України
29 січня 2020 р.
м. Київ
справа № 473/1589/16-к
провадження № 51-2588км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
за участю:
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника (в режимі відеоконференції) Медюка О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Медюка О.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150000000415, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Кримінальне провадження № 12015150000000415 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 18.30 год, керуючи автомобілем АЗЛК 2141, реєстраційний номер НОМЕР_1, у темний час доби, рухався з увімкненим світлом фар по автодорозі Р-06 "Улянівка-Миколаїв", зі сторони м. Миколаїв у напрямку м. Вознесенськ, у своїй смузі руху. В цей же час у зустрічному для автомобіля АЗЛК 2141 напрямку, у своїй смузі руху з увімкненим світлом фар рухався автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 .
В районі 181 км+100 м автодороги Р-06 „Улянівка-Миколаїв" водій автомобіля АЗЛК 2141, ОСОБА_3 у порушення вимог п.п. 2.3 „б", „д", 10.1, 11.3, 12.1, 14.2 „в", „г" ПДР, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміни, не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу, яка б надавала йому змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при виконанні маневру обгону попутного транспорту не переконався, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, не надав переваги в русі зустрічному автомобілю, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив лобове зіткнення з автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом KOEGEL , реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобілю АЗЛК 2141 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці пригоди.
Порушення п.п. 2.3 „б", „д", 10.1, 11.3, 12.1, 14.2 „в", „г" Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться в безпосередньому причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Водій автомобілю АЗЛК 2141 ОСОБА_1 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу особи, яка ставить питання про реабілітацію померлого обвинуваченого ОСОБА_1, ОСОБА_6 та захисника Медюка О.О. задоволено частково. Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 скасовано. Кримінальне провадження № 12015150000000415 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі смертю обвинуваченого.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Медюк О.О. просить скасувати вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року і призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що, на його думку, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинами справи, зазначає про недостовірність окремих доказів та їх неналежну оцінку.
Зокрема зазначає, що показання потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 стосуються лише кінцевих наслідків ДТП і не свідчать про причини зіткнення та не стосуються дій водіїв і не свідчать про порушення ОСОБА_1 ПДР. Також скаржник вказує на недостовірність, на його думку, показань ОСОБА_2 та ОСОБА_11, оскільки вважає їх зацікавленими в визнанні винним у ДТП саме ОСОБА_1, адже виправдання ОСОБА_1 має наслідком притягнення до відповідальності за ДТП саме ОСОБА_2
Також захисник зазначає про недостовірність та невірну оцінку інших доказів, зокрема висновків судово медичних експертиз № 2271, № 2272 та № 2273 від 02 лютого 2016 року, висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 4/184 від 25 січня 2016 року, висновку судово-автотехнічної експертизи № 2/302 від 11 січня 2016 року, висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 09-1-164 від 29 березня 2016 року.
Крім цього, на думку захисника, суд безпідставно не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема вважає, що судом безпідставно не прийнято до уваги висновок комісійної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 8361/18080 від 29 вересня 2017 року. Вважає, що цей висновок не суперечить висновку № 09-1-164 від 29 березня 2016 року, а лише вказує на його неповноту та свідчить про неповноту слідства.
Також захисник вказує, що при проведенні експертизи № 8361/18080 від 29 вересня 2017 року сторона обвинувачення не змогла надати на дослідження експертів речовий доказ - автомобіль DAF з напівпричепом KOEGEL. З цієї причини більшість питань, поставлених в експертизі, не були вирішені експертом, тому захисник вважає, що це ставить під сумнів належність усіх доказів, здобутих при дослідженні цього транспортного засобу.
Також захисник, посилаючись в касаційній скарзі на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказує на неповноту судового розгляду, зокрема зазначає, що судом першої інстанції неповно досліджено висновки експертів № 4/184 від 25.01.2016 р., № 2/302 від 11.01.2016 р., № 2/302 від 19.01.2016 р., № 09-1-164 від 29.03.2016 р. та № 8361/18080 від 29.09.2017 р., а саме судом досліджено лише вступна та заключна частина експертиз, що перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Вважає, що судом першої інстанції проігноровано докази сторони захисту, які вказували на неправдивість свідчень ОСОБА_2 та даних слідчих експериментів від 14.03.2016 р. та 08.08.2016 р.
Також вважає, що судом апеляційної інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки залишено без задоволення клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів та допит свідків, тому зазначає про формальний розгляд апеляційних скарг апеляційним судом.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Медюк О.О. підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор підтримала касаційну скаргу частково, просила скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.