Постанова
Іменем України
28 січня 2020 року
м. Київ
справа № 754/1564/19
провадження № 61-21381 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1- Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу.
Позовна заява мотивована тим, що 12 березня 2018 року між ним та відповідачкою укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. А. за реєстровим № 634. Згідно з умовами вищевказаного договору він, як продавець, передає належну йому на праві приватної власності вищезазначену квартиру у власність відповідачці, як покупцю, а остання приймає квартиру та сплачує суму, визначену цим договором, у розмірі 652 250 грн, що є еквівалентом 25 000 доларів США, розстрочену на шість місяців зі сплатою по 103 360 грн, що еквівалентно 4 000 доларів США до 30 числа кожного місяця готівкою та/або шляхом безготівкового розрахунку. Повний розрахунок по договору покупець повинна була здійснити не пізніше 30 серпня 2018 року.
Зазначив, що ним умови договору виконані у повному обсязі та передано квартиру покупцю, проте відповідачка істотно порушила умови укладеного правочину, оскільки в обумовлений договором строк розрахунок з ним у повному обсязі не здійснила.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 на підставі статті 651 ЦК України просив суд розірвати укладений між ним та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 12 березня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 12 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. А. за реєстровим № 634. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка допустила порушення умов укладеного договору купівлі-продажу квартири у частині сплати грошових коштів, грошові зобов`язання у встановлений строк не виконала, належну з неї оплату у повному обсязі та у визначені у договорі строки не здійснила. Таким чином вимога позивача про розірвання спірного правочину є обґрунтованою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що покупець належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання по сплаті за придбану квартиру відповідно договору купівлі-продажу з розстроченням платежу, що є істотним порушенням його умов, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про розірвання спірного договору. Порушення умов договору з боку відповідачки призвело до того, що продавець не отримав грошові кошти, на які він розраховував, а ще й зазнав шкоди, оскільки ОСОБА_3, користуючись квартирою, не сплачувала комунальні послуги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було встановлено і враховано усіх обставин справи, а саме позивачем не надано належних й допустимих доказів щодо завданої йому шкоди порушенням умов спірного договору купівлі-продажу, яке можна було б визнати істотним, так як відповідачка вже сплатила більше, ніж половину визначеної договором суми.
Доводи особи, яка подала відзив
У січні 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу відповідачки, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають, зазначаючи, що допущені відповідачкою порушення умов договору є істотними і продавець не отримав те, на що розраховував при укладенні договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/1564/19 з Деснянського районного суду м. Києва.
Дію рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року зупинено до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
2 Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з положеннями частини першої статті 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).